Чергове фото для привернення увагиТут початок 🏦 Частина 1 Для роботи "плану навченості" потрібна була легалізація через вчену раду. Оскільки в армії все працює вертикально, горизонтально або ректально, цей процес був тільки на словах. Я не буду писати конспірологічні теорії, чому це не сталося, але що на рівні факультету, що на рівні академії нічого так і не відбулося, хоч ми й намагалися привертати увагу до нашої роботи через медійку та престижність курсів (все ж таки вдалося відкрити центр NAEMT, і військова академія поки є єдиним ВВНЗ, де таке є).Сам папір з програмою був оформлений і чекав свого часу, але чому не склалося — я не розумію, в обличчя так ніхто й не сказав.З часом друзі мені допомогли потрапити до робочої групи з військової медицини, якою керувала Ірина Верещук. Це стало ще одним шансом щось комусь донести та показати необхідність змін. У групі піднімалося дуже багато надважливих питань, більшість системних наказів з'явилися саме там, але, за моїми спостереженнями, вибір гострих питань періодично був рандомізований. Причому щось дійсно потребувало лобі Ірини Андріївни, а щось просто вирішувалося запитами по ланцюгу. На жаль, мій біль не став одним із гострих питань. У деяких дискусіях узяв участь — і знайте, шановні інструктори з тактичної медицини в навчальних ротах, саме я вам завадив підняти ваш тарифний розряд з 7 на 8 😈... бо вам потрібно платити 30к інструкторських, а хтось би відзвітував, що ви вже отримали підвищення ГЗ. На жаль, згодом РГ припинила свою роботу.Але це дало мені можливість познайомитися з відповідальними за підготовку з ДОЗу. Дякую певним людям, що дали мені напрямок, як ще можна поштурмувати з моїм зайобом. Сам ДОЗ не може вносити зміни в напрямок підготовки, бо на рівні МО є Департамент військової освіти та науки, а на рівні ГШ є ЦУВОН — Центральне управління військової освіти та науки. Так-от...Зміни до програм підготовки L-1A та L-1B, за якими навчаються курсанти у ВВНЗ, вносить саме ЦУВОН на підставі пропозицій від командувачів сил/військ. Пропозицію зробив, але сталося так само, як і з "планом навченості" — нічого.Всю цю двіжуху дуже добре підтримували "Повернись живим". Ви й так знаєте, що я вам вдячний, але особисто мій моральний стан тримався зокрема на спілкуванні з вами 😉Таким чином, два роки біганини та постукувань у закриті двері, відсутність інструкторських виплат, невизначеність ролі й місця інструкторів у ВВНЗ та хаотичність підготовки курсантів уже мене трохи дотиснули. Сказати, що я засмучений — ні, це великий досвід, цікавий шлях та стрес, що загартував. Але я не вмію просто тягнути лямку, тому, якщо не треба, то не треба 😑У наступній частині трошки розкажу, чому взагалі це потрібно зробити, що може на це ще вплинути та яких висновків за роки в академії я дійшов.ТВО Бойового Медика 🫡