Інтейват • Genshin Impact | Дізнаймося історію, що стоїть за Місячним колесом Цзибай!Цзибай, як і ...

Дізнаймося історію, що стоїть за Місячним колесом Цзибай!Цзибай, як і весь її рід, народилася згідно з божественним задумом. Так вона з'явилася під небом Тейвата, несучи місію небес.Сяйливі зірки на небі любили цей світ і прагнули перетворити його на блаженний сад. Добре розуміючи свою місію, посланниця почала обробляти землю. Якщо ґрунт родючий, то квіти та рослини процвітатимуть, а якщо зіпсований — сад перетвориться на гниле болото. Квіти радости розквітали під палким ранковим сонцем. А квіти, заражені гниллю, варто викорінювати разом із ґрунтом, аби ті не оскверняли любов небес. Таким чином, доля Цзибай слідувала божественному плану, який породив її, аж до того фатального дня…З невідомих причин тінь Правителя, тінь Часу, поклала перед Цзибай герб із вигравіюваним символом місяців. Це означало, що відтепер вона — посланниця не лише ранкової зорі. Вона стане також посланницею місяців. Чи це теж було визначено божественним планом? Вона задавалася цим питанням. Дійсно, це було частиною формування світу. Таким чином, вона почала подорожувати туди-сюди: від ранкових зірок до місяців і до саду. Утім, вона не прийняла цей герб. Оскільки вона не розуміла, як цей додатковий символ може зробити божественний план досконалішим, вона вирішила, що його прийняття не є необхідним для її місії. Проте з часом вона почала розуміти, що воля та любов ранкових зірок і місяців до саду, який вона вирощувала, не здавалися рівними. Ранкові зорі завжди світили із силою по всьому саду, не затримуючись довго на жодній квітці. Вони не турбувалися про те, що можуть спалити квіти чи ґрунт, які не були священними, навіть якщо це перетворило б їх на ніщо. Срібне місячне світло було іншим. Уникаючи ґрунту, воно воліло просочуватися в коріння кожної спаленої рослини, даруючи розраду тим, хто страждав від висушливого сяйва.Чиї воля та любов були більш священними? Такі сумніви час від часу виникали в серці Цзибай. Відповідь була очевидною — рішення лежало в самій загадці. Божественний план, природно, був найсвященнішим. Однак, з якоїсь причини, погляд Цзибай слідував за місячним світлом, все довше й довше затримуючись на невеликій ділянці квітів і рослин, за якими вона доглядала сама. Квіти, що цвіли, походили на сміх, а ті, що в'янули, нагадували сльози. Але ж земля не може сміятися, то чому те, що народжується з неї, здатне відчувати смуток? Загубившись у думках, Цзибай дивилася… Квіти розквітають і в'януть. Плоди формуються й опадають. Виростають нові бутони, квіти розквітають і в'януть…Згодом вона почула, що квітник, за яким доглядала її родичка, зневажив божественне та був повністю викорчуваний. Її охопив смуток, але він швидко перетворився на занепокоєння. Дійсно, її місія від небес не включала смутку. Тож як та, що народилася з цієї самої місії, могла відчувати таке? Чи вона перетворилася на рослину, яка потребувала наставництва? Чи воля та любов, які вона колись мала, втратили свою святість? Це, здавалося, ознаменувало момент, коли доля вперше зійшла з правильного шляху, щоби потім досягти кульмінації в мить, коли небо обвалилося, а на землю зійшла брехня. Сад перетворився на випалену землю, а квіти та рослини заледве трималися на межі загибелі. Пекуча спека спалила її волю, залишивши безсилою зібратися з думками. Тоді ж місячний герб упав їй на спину, наче сльоза. Це було те саме холодне сяйво, яке вона колись бачила та від якого колись відмовилася, але воно дарувало їй той самий спокій і втіху, що й квітам і рослинам у саду. У тій швидкоплинній прохолоді вона усвідомила, що перш ніж її поглине палюче сяйво ранкової зорі, вона ще зможе любити свої квіти протягом незліченних століть.🌷Перекладач — трешик🌷Редакторка — рікоАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики