Інтейват • Genshin Impact | Як Нащадки Морозного місяця ставляться до смерти? Чи всі вони вірять у...

Як Нащадки Морозного місяця ставляться до смерти? Чи всі вони вірять у Богиню місяця? Дізнаймося в п'ятій Історії персонажки Лауми!Якось Лаума головувала на похороні.Покійна була старійшиною, що прожила сто дві суворі та холодні зими. Усміхнена, зі зморшками, що рясніли біля кутиків очей, вона здавалася незмінною — такою Лаума пам'ятала її завжди. Щойно ставши Місячною заспівницею Лаума багато чого навчилася від цієї старшої жінки. В останню ніч старенької вона тихо чергувала біля її ліжка.Згідно з ученням Нащадків Морозного місяця, смерть — це не кінець, адже життя перебуває в постійному "русі". Друзі та родина просто повертаються до природи, коли настає час і зустріч із ними неодмінно станеться знову в майбутньому. "Заснути" в спокої під чистим місячним світлом вважалося найвищим благословенням, яке могла дарувати Богиня місяця. Це мала бути саме така спокійна ніч: місячне світло сяяло над головою, як і протягом незліченних років, а птахи та звірі мовчки виявляли повагу.Поки літня жінка тихо не промовила: "Панно Місячна заспівнице... Богині місяця насправді не існує, чи не так?.." Насправді це не було запитанням. Із рівного тону старійшини можна було зрозуміти, що вона вже дійшла висновку, що це факт. За сто два роки Богиня жодного разу не відповіла на її молитви. У голові Лауми одразу промайнуло безліч думок. Вона згадала величезну статую на освітленій платформі. Вона згадала ту дівчину, що була дуже схожа на цю статую... Вона хотіла сказати: "Ні, що Ви, Богиня місяця справді існує, але вона не така, як усі собі уявляли". Богиня місяця здається такою ж "людиною", як і Ви, і вона провела ці сто два роки, переживаючи самотні, холодні ночі, як і Ви. "Усе гаразд. Ви не мусите відповідати, — поки Лаума вагалася, старша жінка лагідно похитала головою, — чи то Богиня місяця не бажає з'являтися, чи то її просто не існує, плин часу залишається незмінним. Ми, Нащадки Морозного місяця, можемо чудово жити й самостійно, чи не так? — Старенька дуже ніжно тримала Лауму за руку, ніби це вона потребувала втіхи, — тож розслабте брови й усміхніться, панно Місячна заспівнице. Ви — дійсно молодець"."Немає потреби сумувати за чиєюсь відсутністю... Смерть може викликати гнів, але він марний". Лаума не могла не всміхнутися, не відпускаючи руку жінки. Тож вона чекала, чекала, поки безболісний і спокійний сон поверне стареньку до теплого моря життя, у центрі якого, безсумнівно, відбиваються три повні місяці.🌷Перекладач — трешикАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики