Інтейват • Genshin Impact | Дізнаймося більше про походження та життєвий шлях Інеффи в четвертій І...

Дізнаймося більше про походження та життєвий шлях Інеффи в четвертій Історії персонажки!Жриця квіткових свічок і вітряних пір'їн колись намагалася закрити свої володіння та перетворити їх на святилище, створивши власне бездоганне королівство. Вона назвала цей план Шибальба, на честь підземного світу з мітів людства тієї епохи.Із невідомих причин, попри завершення будівництва, Шибальба не використовувалася аж допоки через кілька десятиліть після страти Жриці її названа дочка-людина не перетворила цю місцину на тисячолітню в'язницю для іншої Верховної володарки. Коли Дзеркало ясного ранку розкололася, володарка успадкувала більшу частину її сили. Навіть запечатана, вона становила загрозу, яку не можна було недооцінювати. Агонія Верховної володарки через повне її знищення неодмінно спричинила б руйнування на великій території, а печать могла би повністю розтрозити її силу лише через віки — і хто знає, чи Інеффа, яка тоді ще була відома як "несправність", залишилася би під її впливом.Влада володарів мала забагато невідомих. Найпростішим і найбезпечнішим методом, мабуть, було відправити Інеффу на далекий берег, сподіваючись, що безкрайній океан між ними розірве дві волі, що виникли з одного джерела.Це могло стати навіть сприятливою нагодою. У ті часи Натлан вже давно був залитий кров'ю людей і драконів. У такому разі переправа Інеффи через океан могла би полегшити пошук нового дому. Із цією надією в серці Інеффа попрощалася з Натланом, так само як принцеса колись покинула драконяче гніздо.Серед хвиль і плину часу вона сама вирушила в подорож на пошуки нового дому. Вона бачила зотлілі наслідки Війни Архонтів, дивилася на те, як мешканці снігових рівнин вирушали в незнайомі землі в пошуках тепла, спостерігала, як вони розорювали поля та засновували нові громади. Вона споглядала славу епохи першопрохідців, коли великі міста-держави поставали під звуки механічного галасу, а дзвін золота мелодійно змішувався зі сміхом відважних мандрівників. Вона позирала за пусткою, спустошеною лихом, де Дике Полювання — чи пак Безодня — спричинило катастрофу та відчай, що пронизували кожен сантиметр землі та пожирали кожну душу. А потім вона зіткнулася з безмежною темрявою та занурилася в сон, глибший за смерть. Кожна мить губилася у вирі часу, наче сльози, які не розрізнити серед дощу. Її спогади проклали нескінченний шлях, початок якого був затьмарений, а кінець — невідомий.🌷Перекладач — трешикАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики