Під час великої сесії запитань та відповідей на Reddit Ґільєрмо дель Торо поділився своїми думками щодо екранізацій творів Говарда Філіпса Лавкрафта. Відповідаючи на запитання користувача Madarakita про проєкти мрії, режисер розповів про своє бачення перенесення творчості відлюдника із Провіденса на екран.

Дель Торо зазначив, що через обсяг більшість історій письменника набагато краще підходять для телевізійного формату — годинних або півгодинних епізодів. Він в цілому вважає ці твори складними для адаптації:

Я вважаю, що Лавкрафта важко адаптувати, оскільки він використовує прикметники, які є дуже відкритими для інтерпретації. Тому вам доводиться, так би мовити, співрежисерувати кожне зображення. А коли ви перетворюєте їх на фільм, вони стають дуже точними.

Можливо, саме тому одними з найкращих екранізацій для режисера стали не прямі втілення текстів, а переосмислення їхніх концепцій. Своїм абсолютним фаворитом він вважає класичну науково-фантастичну стрічку Рідлі Скотта.

Для мене найкращою екранізацією Лавкрафта є «Чужий» Рідлі Скотта, який по суті є адаптацією «У горах божевілля». На другому місці для мене — «Щось». Я знаю, що це не Лавкрафт, але фільм дуже лавкрафтіанський своєю візуальною мовою ефектів. Мені подобається «У пащі божевілля». Мені подобається «Даґон» Стюарта Ґордона. Мені подобається «Воскреслий» Дена О'Беннона. Цей фільм сповнений божевілля.

Сценарист фільму «Чужий» Ден О'Беннон раніше також заявляв, що на його роботу значно вплинув Лавкрафт. Він, як і дель Торо, впевнений, що для адаптації цих творів потрібен сильний візуальний стиль, який створює кінематографічний еквівалент оригінальної прози. «Щось» Джона Карпентера також має очевидні паралелі з твором «У горах божевілля», оскільки обидві історії розповідають про дослідників, які стикаються зі стародавньою незбагненною загрозою в Антарктиці. Обидва фільми також відбуваються в ізольованих локаціях та використовують новаторські практичні ефекти, щоб надати камерним історіям епічного масштабу. Reactomag припускає, що саме цей підхід дель Торо планує застосувати для власної адаптації «У горах божевілля», якщо проєкт коли-небудь зрушить з мертвої точки.

Щодо інших творів Лавкрафта, які режисер хотів би екранізувати, він назвав «Потвора на порозі», «Тінь над Іннсмутом» та «Стороннього». На його думку, «У горах божевілля» ідеально підійде для повнометражного фільму, тоді як інші твори краще реалізувати у форматі серіалів або мінісеріалів. Дель Торо особливо відзначив унікальну структуру «Стороннього», яку було б цікаво перенести на екран, якби вдалося зберегти формат оповіді.