☕️ Інтерв'ю American Cinematographer з Пітером Джексоном | Частина ІІ— AC: Ви вже були в процесі підготовки до зйомок, коли до вас приєднався Лесні. Як він вплинув на ваше бачення трилогії?— Пітер: Ми готували три фільми одночасно, тож ще до пошуку оператора у нас було більше роботи, ніж зазвичай. Після приєднання Ендрю деякі наші плани значно змінилися. Я люблю працювати в команді і вважав Ендрю своїм найближчим співпрацівником. Я приходив на знімальний майданчик з ідеєю, але як тільки ми починали розставляти акторів у сцені, ми розкривали наші плани і просили їх висловити свої ідеї [щодо зйомки]. Звісно, це впливало на наші початкові плани щодо сцени.Тим часом я почав міркувати, як зняти виступи, як змонтувати матеріал, щоб отримати драматичний ефект, і почав втрачати відчуття того, як компонувати кадр! Я дуже покладався на Ендрю в питаннях компонування кадрів, і він завжди знаходив цікаві речі, які можна було поставити на передній план, щоб створити образ. Я віддаю перевагу широким об'єктивам, а не довгим, і я також покладався на Ендрю; він іноді пропонував трохи довший об'єктив, щоб зробити сцену більш привабливою або щоб актори виглядали краще. Ендрю і я завжди намагалися надати акторам якомога більше свободи.— AC: Як Ви з Лесні підтримували візуальну цілісність у сценах, які ви не знімали і не режисирували?— Пітер: Для цього знадобилося багато зустрічей, і Ендрю брав участь в освітленні кожної сцени, незалежно від того, чи був він насправді на знімальному майданчику. Він спілкувався з іншими операторами і переглядав щоденні зйомки. У деякі дні, коли у нас було чотири або п'ять знімальних груп, після закінчення зйомок наприкінці дня нам доводилося переглядати п'ять годин матеріалу! Перегляд щоденних зйомок був схожий на перегляд «Ben Hur» або «Gone With The Wind»! Якщо всі були в місті, ми мали можливість переглянути зйомки один одного і обговорити їх. Якщо оператори були поза містом, Ендрю дзвонив їм, розмовляв про те, що вони зробили того дня, і обговорював ідеї на наступний день. Він завжди тримав руку на пульсі. На фото - Ендрю Лесні #інтервю Ваш Толкініст