#7 Левит 7:11-38 / Ріки крові, що не змили гріх

ВІЧНА ПОСТАНОВА
Часто можемо зустріти фразу: חֻקַּת עוֹלָם — "вічна постанова" (ст. 34, 36)
Але, вибачте, яка ж вона вічна, якщо читаємо в посланні до Євреїв, що закон Євр. 8:13: "перший — застарілий")?

Важливо знати, формула ( "закон на віки") — стандартна печатка легітимності культового закону в Левит, що зустрічається десятки разів у книзі. Коли автор Послання до Євреїв каже, що ці жертви не могли вдосконалити назавжди (10:1), він не заперечує їхню חֻקַּת עוֹלָם (вічність) для епохи Синайського завіту. Він показує, що "вічність" цієї постанови стосувалася принципу за яким працювали і працюють стосунки між Богом і людиною. За часів Христа змінилася форма, але не принцип і природа стосунків.

Коли ми кажемо з кафедри: "Друже, ти можеш стати на коліна, в будь-якому місці і молитися до Бога, і просити пробачення, Він почує тебе" - це правда. Але, як же час, місце, кров і жертва? Перед тим, як священник звертався до Бога, в скінії, він кропив кришку кров'ю тварини, і тоді Бог говорив до нього. Сьогодні завдяки крові Христа ми можемо теж говорити до Бога. Раз і назавжди. Ось в чому досконалість.

Більше про новий подкаст:
Слухати зараз 👉🏻тут 👈🏻

На podcasts: Apple Spotify