Світова арена продовжує дивувати своєю непередбачуваністю. Одночасно зійшлися події, які вразили різні куточки планети: падіння режиму Башара Асада в Сирії, спроба військової хунти у Південній Кореї та тбіліський Майдан, який стрімко набуває трагічного забарвлення. Кожна з цих подій має свої причини, і через кілька років ми, ймовірно, дізнаємось більше про справжні мотиви втечі Асада чи розділ Сирії між впливовими гравцями. Чому саме зараз і кому це було вигідно — історія дасть свої відповіді. Південна Корея викликає особливий інтерес. Уявіть: одна з найбільш розвинених країн світу раптово робить крок у минуле, намагаючись відтворити власну модель шістдесятих. Для тих, хто мало знає про ті часи, просте пояснення: країна намагалась перетворитися на диктатуру в стилі Латинської Америки 70-х років. У Грузії — свій сценарій. Там великі політичні гравці вибудовують шахівницю, жертвуючи життями простих людей. Що найбільше вражає, так це одночасність цих подій. Хоча вони не пов’язані між собою, здається, що світ палає одразу в кількох точках. Майбутні історики ламатимуть голову, як так сталося, що ці кризи збіглися майже в один день. Ні плани змовників, ні наукові пояснення цього поки що не дають. Магнітна активність, сонячні плями, астрологія чи навіть передбачення Ванги — кожен шукає свої відповіді. Як зазначив відомий кореєзнавець Андрій Ланьков у своєму нещодавньому інтерв’ю, історія має свої загадки. Він обговорював із дослідником Олександром Бауновим, чому Європа раптово занурилась у Середньовіччя, а потім змогла вирватися вперед. І, як визнає Ланьков, точних відповідей досі немає. Є десятки теорій: Чорна смерть, Великі географічні відкриття чи зміни клімату, такі як малий льодовиковий період. Те саме ми бачимо й у сучасних подіях у Сирії, Грузії та Південній Кореї. У кожному випадку є своя логіка, але для сторонніх ці події розгорнулися раптово. Що це — вплив кліматичних циклів, історичних закономірностей чи просто збіг? Ми можемо лише спостерігати й чекати відповідей.