Автором терміна «emoji» по праву можна вважати японського програміста Шігетаку Куріту, який так назвав набір із 176 зображень розміром 12×12 пікселів, створений ним для пейджерів і мобільних телефонів оператора NTT у 1999 році. Насамперед це було зроблено для того, щоб скоротити кількість тексту в інтерфейсі, замінивши деякі слова картинками. Слово emoji перекладається з японської як «піктограма», а зі словом emotion в англійській мові воно збігається випадково. Але, всупереч поширеній думці, Шігетака не був першим, хто створив систему картинок-символів для електронних пристроїв. Японська компанія Enzan-Hoshigumi, відома створенням програмного забезпечення для Macintosh, ще у 1986 році розробила подібний набір піктограм для текстового процесора Canoword. З часом емодзі завдяки своїй зручності та універсальності почали з’являтися на всіх пристроях, що спонукало великі компанії стандартизувати їх. Так в 2010 консорціум Unicode, став присвоювати кожному емодзі унікальний код для простоти їхнього відображення на різних пристроях. Сьогодні будь-хто може створити власне емодзі, і якщо консорціум визнає його доречним — піктограма з’явиться на всіх пристроях. Прообразом емодзі є смайлики — комбінації символів, що є алюзіями на людські емоції. Смайлики беруть свій початок ще з газет, а найпопулярнішим із них є «:-)». Через культурні відмінності в Америці смайлики мають вертикальне спрямування й більше концентруються на роті персонажа, а в Японії вони розташовані горизонтально, і головним елементом у них є очі. Сьогодні люди щодня надсилають понад 7 мільярдів емодзі, а їхню популярність пов’язують із тим, що під час спілкування в інтернеті втрачається емоційна складова взаємодії, яку емодзі частково компенсують. Також емодзі є важливим політичним аспектом, адже відображення всіх типів людей і культур фактично є формою їхнього визнання. TIMELESS ● DESIGN ● ARCHIVE