⚠️❗️Адміністрація Трампа розглядає можливість участі США в капіталі оборонних корпораційА чому б не розглянути? Адже всі розуміють, що наближається війна, а війна — це завжди великі витрати на зброю.Але це з одного боку. З іншого — це можна обернути в плюс. Американська казна може отримати мільярди доларів додаткових доходів. Вийде зручна схема, коли частина бюджетних грошей буде частково відшкодовуватися.До того ж, тоді злиття держави і ВПК-бізнесу стане ще більш тісним. Тобто, воно вже перебуває на рівні фактичної єдності інтересів або ж глибокої корпоративної інтеграції. Але, виявляється, є до чого прагнути.Однак не секрет, що військово-промисловий сектор США завжди був тісно пов’язаний з державою. Наприклад, літаки-шпигуни, які, до речі, називалися Lockheed y-2, виробництва відповідної компанії, виготовлялися в найсуворішій секретності.Пізніше, у ЦРУ їх використовували для секретних розвідувальних вильотів, головним чином над СРСР. Саме цей літак потрапив у центр скандально відомої операції «Переліт», коли у 1960 році, 1 травня, американський розвідник був перехоплений над територією Радянського Союзу.Факт наявності літального апарату, здатного набирати висоту до 22 км, тримався в найсуворішому секреті, що яскраво підкреслює ступінь співпраці військових компаній, Пентагону і ЦРУ. Зараз ми бачимо поглиблення цієї інтеграції на тлі торгових, поки що торгових, воєн.Оскільки партія Китаю і США колись, невідомо коли, але мабуть рано, дійде до ендшпілю, то непогано було б до нього підготуватися. Бо в тому напрямку ми рухаємося все швидше.У таких обставинах держава і ВПК завжди зливаються воєдино. Перед державою постає необхідність вести проксі і непроксі війни. Враховуючи глобальний характер домінування США, доводиться постійно. З іншого боку, ВПК саме цього і потребує.Звідси виростає попит на війну і військове лобі, тут його економічні корені. Воно різко прискорює процес переходу партії в «ендшпіль», бо кровним інтересом стає війна.Я сказав про економічні корені. Раз почав, треба закінчити: першочергово, звісно, не військове лобі, саме по собі воно нічого не визначає.Породжує попит на війну характер економічних перетворень у світі: посилення торгових воєн і економічної конкуренції. Перетворення визначили перемогу республіканців-ізоляціоністів з Трампом на чолі, посилення конфліктів у світі, і лише за цим настав попит на війну як крайній аргумент у розв’язанні протиріч і «торгових суперечок». Війна — завжди інструмент політики.Але відволіклися.Треба сказати, що причетність держави до ласих часток передової оборонної компанії дасть останній міцного і «всюдисущого» покровителя — у вигляді, звісно ж, уряду США.Таким чином, куди б США не пішли продавати (а підуть вони по всьому світу), або нав’язувати купівлю своїх військових товарів, Lockheed буде там.Ми це вже бачимо, не лише на прикладі Lockheed. Так, Ізраїль воює американськими літаками і ракетами в Ірані та Палестині. Україна збиває російські дрони з китайськими комплектуючими американськими ракетами і т.д., і т.п.Враховуючи проблеми США з держборгом і необхідністю переозброюватися, ми побачимо чимало таких «проникнень» у капітали компаній із ряду критичних галузей.Але тут важливо розуміти, що не купівля акцій компанії стимулює війни, а війни стимулюють купівлю акцій компанії. Як відомо, проксі-війни США вели і ведуть без будь-якої участі в капіталі Локхіда.Просто на тлі підготовки США до війни великі компанії ще глибше інтегруються в державу, а держава - в компанії. Коротше, сьогодні, коли світ спалахує вогнями старих і нових військових конфліктів, кількість добровільних (і не дуже) пропозицій щодо купівлі зброї від США вже зашкалює, а далі — тількі більше.Тут і контракт з Європою на «баснословну», але точно не вказану суму доларів (швидше за все, там звичні всім нам billions of dollars Трампа), і контракти з Україною, Індією, впридачу підвищення витрат на американську армію.Одним словом, війна-війною, бенкет горою.