⚖️Консолідація політичної та судової влади в Україні: демонтаж незалежного антикорупційного контролюВерховна Рада проголосувала за підпорядкування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Генеральній прокуратурі. Фактично йдеться про ліквідацію НАБУ як незалежного органу.На тлі обговорень щодо запровадження мораторію на перевірки бізнесу це рішення виглядає як перехід до нового рівня керованої економіки з вибірковим режимом протекціонізму. За умов воєнного стану Україна отримує модель, у якій держава виступає одночасно і арбітром, і учасником ринку (через афілійований з нею бізнес).Ліквідація НАБУ, зміна голови уряду й складу Кабміну, а також підготовка мораторію на перевірки (які, ймовірно, стосуватимуться лише «білого» бізнесу), передача функцій розслідування корупції органам, підконтрольним виконавчій владі — усе це відкриває шлях до створення стійкої системи захисту «своїх» гравців на ринку.Законопроєкт №12414 став, без перебільшення, завершальним елементом у цьому процесі. Більшість профільних медіа та Telegram-каналів оперативно відреагували на його ухвалення. Основні тези реакцій зводяться до одного: це кінець незалежної антикорупційної системи.Із цим важко не погодитись. Формально бюро зберігається, але його фактична автономія усунута. Підпорядкування Генпрокурору перетворює НАБУ на звичайний інструмент, керований виконавчою владою. Це знищує саму ідею його існування — як інституції, здатної незалежно розслідувати справи проти представників влади.Втім, важливо відзначити: в умовах воєнного часу будь-які структури, що претендують на незалежність від вертикалі влади, стають щонайменше вразливими або усуваються.Зрозуміло, що з початком війни роль автономних антикорупційних органів ослабла. Інша річ, що між ослабленням і знищенням є суттєва різниця. А держава саме знищила їх, спираючись на закони воєнного часу. Тепер статус НАБУ і САП законодавчо змінено, а це означає, що навіть після війни вони не відновлять свого колишнього сенсу та повноважень.Однак це рішення не стане політичною катастрофою для влади. Навпаки — за умов надзвичайного стану такий крок виглядає найбільш ефективним.Резонанс у ЗМІ обмежений, спротив з боку еліт мінімальний (достатньо поглянути на кількість голосів «за»).Міжнародні партнери відреагували м’яко: заява ЄС була стриманою й не містила ані загроз, ані умов.Поки в країні триває війна, серйозний зовнішній тиск на українську владу з приводу інституційних свобод малоймовірний. Європейські столиці готові заплющити очі на багато що, якщо це не заважає вести війну і не загрожує стабільності України.Однак наслідки вже окреслилися. Закон №12414 об’єктивно збільшує дистанцію між Україною та вступом до Європейського Союзу. Формальні критерії ЄС щодо незалежності судової та антикорупційної систем наразі не виконуються.Висновок. Закон №12414 не просто скасовує НАБУ як незалежну інституцію — він закріплює тренд на формування повністю керованої державою політико-економічної моделі. А це, як справедливо зауважують чимало коментаторів, пропорційно віддаляє строк вступу України до ЄС.🌟 EconomichnijVisnik