Чому вступ США у війну проти Ірану був неминучим?Опустимо деталі, такі як роль моменту (хоча слабкість Ірану також спровокувала конфлікт, але це не основна причина).Трамп у США проводить масштабну зачистку опозиції. Фактично, хрестовий похід проти «глобалістів» і демократів. Дорікати йому у відсутності рішучості, як це роблять коментатори, неможливо. Протести жорстко придушуються, суддів заарештовують.Але навіщо це робиться? Нерозумно думати, що це не має ніякого сенсу. Неправильно заперечувати зв'язок внутрішньої та зовнішньої політики.Зовнішня політика — це продовження внутрішньої політики.Звідси і виникає пряма залежність між внутрішнім становищем США і зовнішніми військовими конфліктами.Яка внутрішня політика Трампа? Як я вже писав, ультраправі — це свого роду вісники війни. Їх соціальний і політичний підйом — це завжди феномен кризи. А кризи — це війни.У США Трамп з першого дня президентства веде чисто військову внутрішню підготовку: депортація мігрантів і незгодних, закручування гайок, придушення інакомислення. Паралельно збільшуючи військові витрати і проводячи нові випробування передових систем озброєння.Досить скласти два плюс два і стане зрозуміло, що Трамп, з самого початку, не миротворець, а ураган війни.Що ж стосується його рішучості чи нерішучості — це все суб'єктивні, сміттєві оцінки. Внутрішня підготовка до війни не має сенсу без війни. Люди, які писали про неможливість удару Америки по Ірану, не розуміють звичайних політичних та економічних взаємозв'язків. Перед війною завжди відбувається військова підготовка, довоєнний період. Війни без підготовки, як і диму без вогню, не буває.Ті люди, які глузували мої прогнози, вказуючи на нерішучість Трампа, тикали на димляче сіно, доводячи цим неможливість розпалювання багаття.🌟 EconomichnijVisnik