Бо гегемонія США — теза, яка більше не відповідає дійсності, як видно з даних про ВВП і промислове виробництво.Що ж стосується долара, то становище долара у світовій економіці відображає становище США.На даний момент США перестають бути гегемоном, а значить, так чи інакше, і долар перестане бути таким.Тут відбувається, з одного боку, спроби США зламати поточну систему, яка перестала бути для них вигідною та призвела до програшу Китаю в промисловому секторі, на базі якого будується економіка. Також Китай приймає заходи щодо боротьби з Америкою.Так, спроби США змінити поточний стан справ і перешкодити розширенню Китаю виливаються в торговельні війни, які зменшують обороти світової торгівлі і попит на долар, до маючи також систему нееквівалентного обміну, який з кожним роком зростав в обсягах (що видно в динаміці американського імпорту) та призводив до руйнування власної промисловості. А це вже, в свою чергу, виділяє долар зі світової фінансової системи.Також відповідь на ці торговельні війни Китай змушений шукати заміну долару. Хоча йому це непотрібно. Таким чином, ініціатива виходить тут навіть не від Китаю. КНР навпаки є бенефіціаром побудованої після ВМВ системи, бенефіціаром вільної торгівлі.Зараз Китай знаходиться на позиціях США в 1900-1945 роках, час активного економічного розширення США на тлі занепаду або застою основних світових імперій.Зараз самі США опинилися в застою через тривалий період своєї монополії після розпаду СРСР, опинившись на «гілці» дешевого імпорту. Більш свіжий хижак, Китай, в цей час швидко ріс, переймаючи всі старі технології, вдосконалюючи їх. Це обумовлює його перевагу над США, які топчуться на місці.Істрія циклічна і повторюється — точно таку ж суть мала протистояння між Британською імперією і Німецькою імперією, де Британія була старою монополією, а Німеччина — молодою державою, яка перейняла весь досвід старших конкурентів.Те саме було, коли США поступово витісняли ту саму Британську імперію, перебуваючи в періоді швидкого зростання, поки Британія стагнувала та перестала йти шляхом технічного прогресу, замість чого вдалася до більш жорсткого грабування колоній.Якщо в цих випадках з історії 20 століття перевага висхідних країн була в якості, новизні та технологічній перевазі товарів, видобутих в результаті активного зростання, в той час, поки гегемон перебував в економічному і технологічному застою і без мотивації до розвитку.То зараз перевага Китаю заснована на дешевизні їхньої продукції та на «низького економічному старті». Вартість праці китайців все ще дуже дешева, а рівень життя суспільства все ще середній, а часто і нижче.Це залишає Китаю простір для подальшого зростання, тоді як США вже вперлися в стелю. А значить, система долара США більш невигідна, тому що робить американську промисловість неконкурентною, а її продукцію дорогою.А значить, США намагатимуться зруйнувати цю усталену систему і замінити її новою.Якою? Системою дешевого долара, щоб знову відвоювати втрачені ринки, використовуючи долар вже для просування власних товарів, а не як джерело дешевого імпорту.Таким чином, економічні зміни, зміни балансу сил (мова про зростання Китаю) тягнуть за собою і якісні зміни економічної системи, правил тощо.У цьому випадку доля визначила кінець долара таким, яким ми його знаємо зараз.На графіку — доля КНР в світовому ВВП.