Що цікаво. США прискорюють процеси деглобалізації. Хоча це і вдарить по всіх, не можна сказати, що Китай постраждає менше, ніж СШАКитай залишається залежною експортно-орієнтованою економікою, напівпериферією. Йому буде дуже складно збільшити ємність внутрішнього ринку, незважаючи на 1,4 мільярда населення.Починаючи торговельну війну з Китаєм, США розуміли, що це неминуче потягне стиснення світової торгівлі розміром в 30 трильйонів доларів, прокол бульбашки на фондових ринках і розширення цієї торгової війни на весь світ.За цим завжди слідує падіння попиту та значні втрати експортерів ресурсів, які страждають більше, ніж країни центру.А це часто союзники Китаю: Іран, Росія, африканські країни, Венесуела, Казахстан.Тут є дві сторони. З одного боку, це шкодить союзникам КНР та послаблює позицію його блоку, з іншого боку, допомагає йому подолати наслідки деглобалізації та торгових воєн шляхом заливання економіки дешевою енергією.Але те ж саме стосується і Заходу. Просто нагадаю, які погані наслідки чекають країни разом з кризою вартості енергії: що сталося з Європою після газової кризи — ми бачимо. Тому дешева енергія — ключовий фактор для економічного розвитку і конкуренції.До речі, дуже погано, що в Україні газ та е/е дорожчають з кожним роком.Знову ж таки, в торгових війнах, принаймні, в цій конкретній, більш вразливий експортер.Китай таким є. Експорт же, причому такий великий, може здійснюватися тільки в тому випадку, якщо платоспроможний попит всередині країни вичерпався.Тобто, збувати ці товари у себе нікуди, залишається тільки вивозити.Як мінімум кожне 5 підприємство в Піднебесній працює на експорт.Тож введенням бар'єрних мит Китай впаде в кризу перевиробництва і стиснення економіки в результаті відрізання від ринків збуту.Тобто Китаю життєво необхідно постійне розширення ринків збуту, щоб не впасти в кризу.А прискорення деглобалізації забирає останні надії Пекіна на це. Згадуємо історію компанії Евергранд, щось подібне станеться з багатьма китайськими гігантами найближчим часом.🌟 EconomichnijVisnik