«Мир, мир, а миру нема...»

Напередодні Нового року замість довгоочікуваного спокою ми знову отримали тривоги, балістику та розчарування. А разом із цим — черговий тест на інфантильність, який багато хто «успішно» здав, повіривши в хайп про завершення війни 30 грудня. Це нагадало мені Біблійний текст із книги Єремії:«Лікують рану народу Мого легковажно, кажучи: “Мир! Мир!” — коли миру немає...» (Єремія 8:11).

Чому це було зроблено? Для одних, це можливість відвести звинувачення за неспроможність завершити війну й перевести стрілки на інших. А для тих, хто розганяє гучні заяви, це шанс привернути увагу, отримати нову аудиторію та збільшити доходи. Але в цьому хаосі та спробах маніпуляцій українцям вкотре варто зрозуміти: віра в реальність і тверезий погляд важливіші за ілюзії. Нам потрібна не обіцянка «миру», а реальні дії та відповідальність. Такі фальшиві надії справді можуть бути небезпечними, оскільки вони підривають довіру до держави та посилюють розчарування серед громадян. Переклад відповідальності або спроби відволікти увагу від ключових проблем — це вже, на жаль, звична тактика деяких лідерів.