Мені було років вісімнадцять, я нескінченно ходила по співбесідах, але або не підходило мені, або я.Чергова співбесіда, я сиджу в кабінеті директора, він питає якусь новомодну херню про тигрів і забор, йому трохи за тридцять, але це початок нульових, тож в його голові суміш совка і модного захода.- мені потрібні сміливі менеджери, ти смілива ?- достатньо - а можеш прям зараз сісти на стіл ?Це зараз я всюди в джинсах і кросовках, а тоді я була струнка як лань, горцала на шпільках і в сукнях футлярах, наче строго і нижче коліна, але по фігурі, що завжди впливало на чоловіків куди більше ніж коротки сукні інших дівчат. (На замітку молоді)))Покерфейс я вміла тримати ще до покера. Після такої пропозиції, стало зрозуміло що працювати тут я не буду, але нахабу провчити хотіла. Я різько встала зі стула, сіла на край столу обличчям до нього і розвертаючись в протилежний бік ногами знесла абсолютно все що було на столі, докрутила корпус так щоб я опинитись рівно напроти дверей, озернулась через плече і спитала - чи достаточно сміливо?Чувак явно заваліл, а я скориставшись паузою пішла геть.В понеділок я проведу вебінар по самооцінке на користь ЗСУ.Кому як не мені такі вебінари проводити 😁Став + і я надішлю подробиці в приватні.