Telegram statistics channel - @traliknaognivku

Питання до Ямщикової. — Чому практично кожен тендер, в сфері ЖКГ, яке контролюється членами вашої команди має корупційні заточки?— Щоб не казали, що я уникаю питань. Я усі читаю. Ви бачите, що в багатьох містах України відбуваються процеси де громади звертають увагу на справи, які потрапляють в реєстри. Я вважаю це позитивом, що так все перевіряється правоохоронцями. Рухи з бюджетними коштами мають бути перевірені. Наша міськрада сприяє таким процесам і перевіркам. Але хочу звернути увагу, що коли йде заявка про перевірку тендеру завжди йде і гучний заголовок. А чи пишуть його після того, як справа завершена, коли вже висновки є. Чи відшкодовувала полтавська міськрада в таких процесах? Тому відповідальність на всіх. В тому числі і на правоохоронних органах. Цю інформацію треба їм оприлюднювати тоді коли вже є результати перевірки. Завчасне оприлюднення гострих тем накладає негатив на репутацію громади чи людини. А далі ніхто не читає що з цим відбувається. Треба писати тоді, коли є докази. Катерина Ямщикова не входить в жоден тендерний комітет і не має права впливати на жоден тендер. Катерина Ямщикова ніякі закупівлі не здійснює.

Філософський пост.Навіяло новиною про пенсіонерок з вулиці Богдана Хмельницького, які просять владу відремонтувати їм дах, бо він протікає:Я тут на каналі вже не раз, умовно кажучи, виступав амбасадором ОСББ: піднімав подібні теми й, здається, доволі тверезо пояснював, чому, як і для чого ОСББ потрібне. І чому ніхто цим бабусям у їхньому будинку не буде ремонтувати дах, скільки б вони не ходили до міськради. Хоч 40 років.Але давайте подивимось на ситуацію з іншого боку.Ось є ці бабусі. Вони жили ще при Хрущові. Вони звикли до системи, де є «горісполком», «ЖЕК», «влада має». Поставмо себе на їхнє місце. По-людськи — їм же справді потрібна допомога з роз’ясненнями. І байдуже, хто це зробить: онучка чи міськрада. Але тут і з’являється різниця.У роботі комунальних, державних і міських служб є один величезний мінус — мотивація. Як людина, яка щодня з ними контактує, скажу прямо: там бракує мотивованих людей. Чому так? Бо так влаштована система.У більшості з вас зарплата залежить від результату: від продажів, KPI, виконаних задач, які ставить керівник або ви самі собі.Більше продали, більше оформили, більше зробили — маєте більшу зарплату.У міських службах цього немає. А якщо десь формально й є, то здебільшого декларативно. Їхня зарплата жодним чином не зміниться від того, буде у цих пенсіонерок відремонтований дах чи ні, створять вони ОСББ чи ні, «порішають» їм проблему чи ні. Та і зарплати там у більшості посередні. Крім начальства. Тому й маємо: скорочений день у п’ятницю, «передзвоніть пізніше», «це не до нас».По суті, ці пенсіонерки — самі за себе.Головне для держслужбовця вчасно прийти на роботу, не порушити посадову інструкцію. А не вирішити проблему з дахом. І, знаєте, що я вам скажу? Це ж совок. Натуральний. Ви заходите в крамницю купити подарунок доньці — м’яку іграшку. Починаєте вибирати й чуєте від продавчині:«Руками не чіпати!»Оце воно. Совок.Це означає, що їй байдуже, купите ви іграшку чи ні. У неї є оклад. І взагалі краще б ви не приходили, бо вже 17:45 і пора зачинятися.І така крамниця не може бути ефективною в ринковій економіці. Але ця система колись так збудувалась і досі спокійно існує.

На початку наступного року Полтавська міська рада планує запровадити мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Проєкт рішення готують у департаменті культури, про це йдеться у відповіді на звернення полтавця, яку ми отримали.Мова йде про заборону російськомовної музики, вистав, фільмів чи інших культурних подій у публічному просторі громади. Ідеться саме про публічне використання, тобто кафе, заклади, транспорт, масові заходи. До приватного життя це не має стосунку.Чим це відрізняється від сьогоднішньої ситуації спитаєте ви? Російськомовні книги, кіно, музика не заборонені загальнонаціонально в Україні. Є обмеження на трансляцію пропагандистських матеріалів чи медіа з РФ, але не тотальна заборона на культуру російською мовою в усіх сферах.Такі рішення вже раніше ухвалювали міста Дніпро, Київ та Запоріжжя. Полтава може стати наступною: проєкт винесуть на розгляд постійних комісій у першому кварталі 2026 року.Чи стане це реальною зміною — залежить від того, як рішення буде виписане й чи не перетворять його на ще одну «декларацію про наміри».

Київський районний суд скасував оренду землі, яку Полтавська міськрада у 2021 році віддала в користування групі людей, серед яких — депутатка міськради Маріанна Соліман. І зобов’язав повернути ділянку громаді. Мова йде про землю, на якій збудований кафе-бар та павільйон рестораторки Маріанни Соліман. Чому це цікаво?Бо міськрада фактично надала землю своїй же депутатці та її партнерам без конкурсу, та ще й для об’єкта, який суд визнав самочинним будівництвом. Це класичний конфлікт інтересів, коли орган місцевого самоврядування ухвалює рішення на користь своїх же обраних представників.Що встановив суд:У 2021 році міськрада дала дозвіл і одразу затвердила проєкт землеустрою на ділянку 0,12 га;Того ж дня з Соліман та іншими були укладені договори оренди на 5 років. Жодного права власності на будівлю, під яку виділяли землю, на той момент у них не було — отже, і підстав для оренди без конкурсу теж. Тому договори оренди визнано недійсними, а землю мають повернути громаді.По суті: міськрада роздала комунальну землю своїм же людям, і лише прокуратура через суд повертає її назад.Ймовірно, депутатка подасть на це рішення апеляцію і справа затягнеться.