Доброго ранку, котики!Сьогодні четвер, а значить — #день_кукухи на каналі, день, коли ми говоримо про все, що з нами сталося хорошого, поганого, сумного та веселого, шукаємо підтримки та підтримуємо один одного.Цей тиждень промайнув так само блискавично, як мене домчав додому потяг укразілізничний. Під час відвідин Києва я отримав неймовірний заряд енергії від спілкування та нових знайомств під час React+ fwdays'24 (Сашко, подумай над неймінгом, пальці раком стають, бггг). І якщо ваше афтеафтепаті не завершується о першій ночі на сходинках готелю, навіть не кличте мене на таку нудну конференцію ;)Емоцій було безліч, але декілька не надто приємних для мене особисто висновків довелося зробити. По перше, культурна прірва між мною та моєю авдиторією усе ширша й глибша, і мене це трохи засмучує. Уявляєте, довелося пояснювати залі, хто такі KISS, яких авдиторія не впізнала по фотці(!). Старий дід стаю.Друге — глядач бажає технічного хардкору в доповідях, який останнім часом мені просто нецікавий чомусь. Але шо вдієш, доведеться на наступний раз готувати вам технічний хардкор, а те, що я хотів розповісти, якось у інші формати переводити.Але боронь боже ще раз хто нажаліється, шо я матюкаюсь зі сцени, я вам лічно повну шапку напхаю. Змиріться, ви або любите цього сварливого діда, або просто не ходите на його виступи. Не морочте сраку.Але наступні рази точно будуть, бо, хоч мені й подобається сидіти в своєму лісі, однак я неймовірно скучив за цим рок-н-ролом. Для мене це як коли ЛОЕ дали світло після восьмигодинного відключення, і я заряджаю усі павербанки одночасно. Ось стільки енергії ви мені даєте.Тож з кукухою у мене все чудово цей тиждень, хіба від дороги відходжу вже навіть не один день, відсипатись доводиться довго.Певно, більше поки й нема про шо розповісти, бо ця поїздка затьмарила по враженнях усе інше, тож нема сенсу шось там ще притягувати за вуха. Я переконався, що ви мене усе ще любите, і це для мене головне.Цьом вам у лобіка,Ваш дід.