💥Пієлонефрит – інфекційно-запальне захворювання нирок з переважним ураженням чашково-мискової системи (ЧМС), тубулоінтерстиціальної тканини і нерідко із залученням клубочкового апарату.Хронічний пієлонефрит являє собою уповільнене бактеріальне запалення, що періодично загострюється та приводить до незворотних змін у ЧМС із подальшим склерозуванням паренхіми і зморщуванням нирки.Для цього захворювання характерна вогнищевість і поліморфізм запального процесу в нирці.Розрізняють 4 стадії розвитку хронічного пієлонефриту:I – клубочки інтактні, спостерігається рівномірна атрофія збірних канальців і дифузна лейкоцитарна інфільтрація інтерстиціальної тканини;II – відбувається гіалінізація окремих клубочків, атрофія канальціввиражена ще більшою мірою, відзначається зменшення запальної інфільтрації проміжної і розростання сполучної тканини;III – багато клубочків гинуть, більшість канальців різко розширено;IV – відбувається загибель більшості клубочків канальців, нирка зменшується в розмірах, заміщується рубцевою тканиною. Результат хронічного пієлонефриту залежить від наявності та ступеня порушення відтоку сечі з ниркової миски: при нормальному пасажі сечі розвивається нефросклероз (зморщена нирка), при стазі сечі – піонефроз.При двосторонньому хронічному пієлонефриті або ураженні єдиної нирки в термінальній стадії розвивається хронічна ниркова недостатність.Залежно від ступеня активності запального процесу в нирці при хронічному пієлонефриті розрізняють:– активну фазу запалення,– латентну фазу;– фазу ремісії. Фізична терапія – НРО "TM"