ВЕЙП.

Він пахне полуницею. А всередині зовсім не полуниця.

Вейп це не просто смачна пара і не нешкідлива альтернатива сигареті. Разом з аерозолем у легені потрапляють нікотин, пропіленгліколь, ароматизатори та інші хімічні речовини. А за певних умов нагрівання можуть утворюватися й токсичні сполуки, зокрема альдегіди. І найгірше те, що легені не мають кнопки скасувати.

Війчастий епітелій це одна з систем захисту дихальних шляхів. Він допомагає виводити слиз, пил і мікроорганізми. Аерозоль вейпа може порушувати роботу цього механізму та підтримувати запалення дихальних шляхів.

Є й інші зміни. У деяких випадках описують ушкодження альвеол, накопичення ліпідів у макрофагах, виражене запалення та гострі ураження легень. Особливо небезпечним це стає тоді, коли людина ще молода і щиро переконана, що з нею нічого не станеться. У підлітків нікотин то окрема історія. Мозок ще розвивається, а нікотин формує залежність і впливає на увагу, навчання та систему винагороди.

А тепер найнеприємніше.

Я не скажу вам, що кожен, хто користується вейпом, обов'язково помре від хвороби легень. Це було б неправдою. Але як лікар судмедексперт-криміналіст я дуже добре знаю інше, організм не зобов'язаний попереджати нас про те, що ми робимо йому щось погане. Він може довго мовчати. А потім одного дня людина опиняється там, де вже не допоможуть ні аромат полуниці, ні модний пристрій, ні фраза: – Я ж тільки інколи.

І тоді залишається тільки холодне тіло на секційному столі.

Без смаку. Без запаху. Без можливості зробити ще одну затяжку.

Вейп може пахнути полуницею. Але смерть ніколи не пахне полуницею. Вона просто приходить тоді, коли ти вже перестаєш цінувати Життя і починаєш зневажати Смерть.