Пригадую випадок, який стався на початку судово-медичної кар'єри мого колеги. Усе було в маленькому містечку, на подвір’ї приватного будинку, де жило молоде подружжя з дочкою ангельської краси на ім'я Оленка.Був самий розпал літа. Оленка з друзями грали у дворі, гойдалки, наздоганялки — усе як зазвичай. Батьки займалися своїми хатніми справами, зрідка поглядаючи за дітьми. Ніхто тоді не думав, що такий сонячний день закінчиться жахливою трагедією. Територія садиби була величезною, з невеликим сараєм, садом та городом. Діти грали в хованки. Оленка сховалася так добре, що інші діти довго не могли її знайти. Вирішивши, що вона втомилася і пішла додому, вони теж розійшлися у своїх справах.Батьки підняли тривогу, коли не побачили доньку у дворі, адже вона ніколи не йшла з дому без дозволу. Насамперед вони оббігли довколишні райони, розпитали сусідів та друзів, з якими вона грала. Коли діти сказали, що грали в хованки, батьків охопив жах. Вони боялися перевіряти старий радянський холодильник, що стояв у дворі, адже ручка цього холодильника влаштована таким чином, що зсередини його неможливо відкрити.Дівчинка сховалася в холодильнику, а вибратися не змогла. Причиною її смерті стала механічна асфіксія внаслідок обмеженого доступу кисню в замкненому просторі. Ця справа була дуже важкою, на місці події плакали не тільки батьки Оленки, а й навіть слідство ледь стримувало емоції. Батьки відмовлялися вірити в те, що сталося, обіймали тіло дитини, яке вже почало остигати... А ти стоїш і не знаєш, які слова з себе видавити і чи потрібно взагалі щось говорити...Я розповідаю це не для того, щоб нагнати страху. Я розповідаю це як нагадування, безпека дітей це не лише про огорожі чи вікна. Це про розуміння небезпеки в предметах, які ми вважаємо звичними та "мертвими". Старий мотлох на подвір’ї це часто пастка, яка чекає своєї миті. Перевіряйте те, що оточує ваших дітей, бо іноді трагедія ховається там, де її найменше очікуєш побачити.