Як лікар судово-медичний експерт-криміналіст, я часто стикаюся з непростими питаннями. Неодноразово мої читачі запитували мене:“Чи зміг би я зробити розтин у випадку смерті моєї рідної чи близької людини?”Відповім відверто, ні не зміг. І справа тут не лише в емоціях, хоча це і є найважчий фактор. Коли йдеться про близьких, об’єктивність і холодний професійний погляд неможливі. Людські почуття завжди беруть гору.У нашій професії існує чітке поняття – самовідвід. Це означає, що експерт не має права проводити експертизу, якщо є обставини, які можуть вплинути на його неупередженість або викликати сумнів у результатах. Смерть близької людини – саме такий випадок.У такій ситуації обов’язково призначають іншого експерта. Це важливо не лише для збереження професійних стандартів, а й для того, щоб родина могла отримати правдивий та незалежний висновок.Тож відповідь проста, я б не робив розтин рідної чи близької для мене людини. Бо навіть у медицині і науці є межі, які відділяють професійний обов’язок від людських почуттів.