The Rolling Fonts

Український шрифт у колекції музею V&AБільш ніж пів року тому я отримала імейл. Кілька разів перечитала. Не повірила. Посміялась. Подумала, що якась помилка. За ці пів року було багато комісій та затверджень, і ось минулого місяця я запакувала посилку та відправила у Лондон.Для мене велика честь, що відтепер скетчі та дизайни мого першого шрифта Misto, створеного у 2019 році і присвяченого рідному місту Славутич, є частиною постійної колекції Victoria and Albert Museum, найбільшого у світі музею мистецтва й дизайну, заснованого у 1852 році. Відвідувачі можуть забронювати перегляд цих робіт у Prints and Drawings Study Room головного корпусу музею на South Kensington, а згодом їх також буде оцифровано для онлайн-колекції музею.Складно описати відчуття важливості і неймовірності цієї події, коли роботи вже за життя потрапляють у видатний музей. Приємно усвідомлювати, що сучасний український дизайн та типографію починають визнавати на такому рівні. 🤍В принципі, можна йти на пенсію, краще вже не буде. 😁

Крафтовість в епоху штучностіДавно спостерігаю за роботами лондонської дизайнерки Анни Міллс. Вона часто співпрацює з музикантами, а її фішкою є аналоговий летеринг, у якому, безумовно, відчуваються професіоналізм і досвід, але водночас навмисне збережена крафтовість. Це проявляється в ніби необроблених краях, відсканованих текстурах, розтіканні чорнила, дещо нерівних лініях та кернінгу. Свідома і продумана неідеальність та подекуди стилістична наївність — тепла, жива, з великою увагою до деталей. Те, що можна дозволити собі саме у летерингу.Її інструментами є олівець, папір, маркери, сканер і фотошоп. А іноді навіть пластилін чи вишивка. В одному інтерв’ю Анна казала, що не надто знається на технічних інструментах, тож перетворила умовний недолік на перевагу. Проте за таким рівнем роботи стоїть ще глибоке розуміння історії шрифтових і музичних стилів, уміння точно відчути емоцію музики та відтворити її мовою літер. І, звісно, велика кількість ітерацій та пошуків при роботі над кожним проєктом.