Прокинулась о 6 ранку, що для мене взагалі не властиво...Чула як за вікном тихо гуде вітер, наповнюючи кімнату свіжим прохолодним повітрям, трохи хитаючи занавіску.Одинокий спів горлиці... який часто чула у бабусі на Запоріжжі...Я відчувала тонкі вібрації в тілі і те що мені чогось хочеться, але я не знаю точно чого. Чогось такого ... особливого... чогось...Цього разу я відчуваю початок літа якось особливо... Русалії. Русальський тиждень.Багато зелені, свіжості, молодості.Ще нема спеки, сухості... Все навколо таке свіже, просочене вібрацією молодого літа… літа, яке тільки народжується з весни.І мені дуже чогось хочеться. Але чого?Полізла в інтернет дивитись, які зараз є події, фестивалі, ініціативи.І найбільше відгукувались саме формати літніх кемпів.Але я зараз нікуди не поїду... бо щойно з тривалого ретриту, тож є купа справ, поточність, яку не можна відмінити...І при цьому мені конче потрібний саме зараз якийсь особливий літній простір,, вхід у літо…з танцями, зеленими святами, свіжим повітрям, живим спілкуванням, творчістю, розкриттям нового.Дещо таке, що допоможе: — прислухатись до літа,— до міста,— до себе,— до того, куди мене насправді зараз кличе життя.Я закрила інтернет і почала просто виписувати: чого ж мені хочеться?І зрозуміла цікаву річ.Мені хочеться не “втекти кудись”.А вповільнитись всередині того що є зараз.Дати собі можливість синхронізуватись із початком літа.Зняти шори буденності.Роздивитись простір навколо.Побачити нові сенси там, де я є.І при цьому не випадати зі свого поточного життя та справ. Бо воно теж зараз важливе.І тут до мене прийшла думка…А що як той самий потрібний мені зелений творчий кемп створити тут і зараз?Тут де я є. Прямо посеред повних задач буднів...У своєму дворі.У своєму тілі.У своєму літі.М’який зелений арт-кемп: з невеликими живими практиками, цікавими творчими завданнями, танцями, активацією прани inner dance, обміном фото й досвідом, прожити разом нові ролі, ритми, які підкажуть наприклад метафоричні карти.Застосувати трохи йоги одягу, йоги смаку... ммм😊Маленькі острівці живого контакту з зеленими святами, з літом, собою, людьми серед звичайного життя.Не просто так ці свята є в нашій культурі. Не просто розваги чи забавки. Етнічні свята допомагають синхронізовуватись з поточними енергіями року. Кожна пора, як ріка... що рушить потоком енергії. Ми перебуваємо в цих енергіях, але часто не синхронізуємось... не відчуваємо і рушимо кудись... може і проти потоку навіть, може десь буксуємо... а етнічні свята це як трансформаційні входи в поточні енергії, щоб ми могли використовувати їх максимально потужно для свого розвитку, життя, щастя.І от сиджу та думаю… я точно маю це зробити.А хто хотів би піти в такий досвід зі мною?Наприклад 7 денний Зелений арт-кемп онлайн? Танець, активація енергій, творчі завдання, спілкування (до речі це можуть бути теми для свіжих цікавих сторіс у вашому акаунті)Кому цікаво? Кому це зараз співзвучно, відгукується?Напишіть в коментарях.