Про що цей тиждень для менеТехніка фрірайтингу (вільне письмо) давно є в моєму арсеналі. Коли з’являється потік думок або напруга — їх потрібно кудись виплеснути. І через руку на папір це робити найлегше та найекологічніше. Бо папір завжди поруч.Це працює і тоді, коли потрібно знайти рішення. Починаєш писати, виписуєш усе підряд — і раптом між рядками з’являються важливі думки та ідеї.Зливати напругу на інших або ділитися важким буває непросто. Та й навіщо зайвий раз ретравмувати людей? Вони потім теж носять цей настрій далі.А тримати все в собі буває надто складно, тому я просто пишу. Виписую все, іноді навіть «поплачусь» на папір,посварюсь, посперечатися... — і стає легше. Пристрасті стихають, повертається ясність думки.Цього тижня це допомогло мені зрозуміти, що я насправді хочу спробувати. І чому саме зараз можу собі це дозволити.Та я почала це дозволяти. І дуже цьому рада. Життя ніби отримало нові, соковиті барви та емоції.Духовна практика в цей час теж була регулярною. І цікаво, що все, що я собі дозволила, природно пов’язалося з моєю поточною метою.Це вийшов красивий і приємний досвід.Рада, що поділилася ним з вами — і що ви підхопили цю хвилю та пішли в неї разом зі мною.До речі, за цей тиждень я встигла дуже багато і дуже різного. Було відчуття, ніби час трохи підлаштовувався під мене.✨