Сьогодні після новин, графіків... а також сильних інсайтів, усвідомлень і внутрішньої роботи я відчула ще дещо дуже важливе. Дати прямо зараз місце моїй слабкій жіночій частині.

Тій, яка: — втомилась вигрібати— не вивозить складнощі— більше не хоче ладнати і тримати весь цей трешняк— хоче розказати як їй важко, як вона втомилася, поплакати в моєму серці, і відчути що я її чую і обіймаю, і приймаю...

У цій частині теж є сила. Вона вразлива. Тонка. Щира. Жива. Щоб мати справжню, глибоку силу — важливо давати увагу всім своїм частинам, а не тільки тим, що «справляються». Тому зараз я пішла в йога-танець, де через мене танцює: ніжна, вразлива, стомлена я-жінка.

Не ідеальна. Не зібрана. А та, що плаче... та якій страшно... І це неймовірна насолода —дати цій частині бути,проявлятись,дихати,рухатись так, як вона це відчуває. Так народжується цілісність. Так ми перестаємо ламати себе зсередини. Запрошую:якщо у вас теж є така внутрішня частина —Запросіть її зараз танцювати, дайте їй все своє тіло для проявлення. Потанцюйте під цей трек. Допоки відчуєте - достатності цього прояву. Дайте їй місце. Дайте їй голос. Дайте їй рух. Бо ця вразливість, ця «слабкість», ця щирістьнасправді дарує нам нову, глибшу особисту силу жити та дихати.

🤍🌷🙏

Ось цей трек👇 https://music.youtube.com/watch?v=QWli1LNkWZ0&si=LR5ER8zQ1c09AbELПереклад пісні в коментарі до посту#танцепрактика