Тернопільоблвідкат

🚨 П’яний ТЦКашник за кермом, фальшиві номери й повна безкарність 🚨❗️Чому фігурант гучної кримінальної справи досі на волі?Наші джерела повідомляють:📍 Тернопіль, вул. Карпенка, близько 20:00Патрульні зупинили Volkswagen Caddy за порушення ПДР.У салоні — троє п’яних чоловіків у військовій формі.Після зупинки водій демонстративно переліз на заднє сидіння і почав переконувати, що за кермом був не він. Класика.👉 Далі — ще цікавіше: • 🚫 номерні знаки не належать цьому авто • 🚫 посвідчення водія відсутнє • ⛔️ водій позбавлений права керування на 10 років (неодноразова п’яна їзда) • 🍺 явні ознаки сп’яніння, від огляду відмовився❗️ За нашою інформацією, це колишній працівник Борщівського ТЦК та СП — Шмигельський Павло Іванович.Той самий, раніше судимий, якого торік затримували прямо в приміщенні ТЦК.Тоді йшлося про: • вимагання хабарів • насильство • незаконне позбавлення волі людей❓ Питання без відповіді:Чому суд відпустив цю особу після всіх обвинувачень?📄 Ми перевірили: резонансну справу передано до Борщівського суду, але це, як бачимо, нічого не змінило.🚗 П’яна їзда містом🚫 Без прав🔢 З чужими номерами😡 Повна вседозволеністьПодейкують, після гучного затримання він «попросився на фронт», але швидко повернувся на Тернопільщину — продовжувати свої темні справи.⚠️ Для таких «осіб» не існує ані совісті, ані моралі.Лише хамство, наглість і впевненість у безкарності.📢 Репост, щоб це не зам’яли.

Був період, коли «Тернопільобленерго» очолював Ігор Юхимець — персонаж, чиє ім’я неодноразово фігурувало у скандальних публікаціях про схеми в енергетиці, зокрема навколо сонячних електростанцій. Саме в той час начальник Теребовлянського РЕМу Роман Стецула, за словами джерел, був не просто підлеглим, а активним партнером у «рішенні питань».Одним із таких «питань» став став у селі Дарахів. За наявною інформацією, Стецула фактично піджав водойму під себе, плануючи комерційний проєкт — бар, відпочинкову зону та повну інфраструктуру. Під цей задум раптово з’являється трансформаторна підстанція, прокладається нова електролінія, встановлюється понад десяток електроопор.Формально — усе оформлено не на нього, а на дружину, Наталію Петрівну. Класична схема. Виникає просте запитання:скільки коштувало таке підключення і чи платив хтось за нього взагалі?План дав збій, коли правоохоронці зацікавилися законністю захоплення ставу. Після цього Стецула, за словами очевидців, оперативно «змотав вудочки», залишивши об’єкт і сліди інтересу.Але без «бізнесу» він не залишився.За інформацією з кількох джерел, у колишньому Теребовлянському районі діє організована схема маніпуляцій з електролічильниками, яка охоплює чотири громади. Суть проста — «відмотування» споживання за винагороду. І мова йде не про копійки.Найбільші гроші, за словами співрозмовників, приносять кар’єри та підприємства з обробки каменю — передусім у Золотниківській та Теребовлянській громадах, а також у Микулинецькій. Там лічильники «крутяться» вже далеко не по-дитячому.Окрема історія — селище Дружба. Близько 50 підприємств плюс нове масштабне будівництво заводу з бетонних конструкцій. Джерела стверджують: саме тут сформувався справжній енергетичний «клондайк».Питання, яке зависло в повітрі: чи купували ці підприємства реальні потужності, чи лише паперові?У самих Микулинцях — пивзавод та низка інших бізнесів, які, за твердженням інсайдерів, «оптимізують» кіловати у тісній зв’язці з РЕМом.За цю територію, за наявною інформацією, відповідає Ігор Триліх — людина, яку називають виконавцем і збирачем. Саме він, за словами джерел, регулярно носить «мед» у спільний вулик.Пилорами, ресторани, бари, дрібні й середні бізнеси — усі в системі, усі «на лічильнику».І головне запитання, яке стає дедалі гучнішим:як довго все це залишатиметься поза увагою правоохоронних органів і контролюючих структур?І чи справді енергетика на Тернопільщині — це про світло для людей, а не про темні схеми для обраних?

Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на добудову пам’ятки архітектури на суму 12,35 млн грн з ТОВ «Акант». Роботи стосуються реставрації будівлі міської Ратуші. Водночас кошторис закупівель викликає серйозні питання щодо обґрунтованості цін.Зокрема, у проєктній документації круглі лісоматеріали хвойних порід закладені за ціною 18 000 грн за кубічний метр. Для порівняння, військова частина А1363 закуповує сосну по 4 480 грн/куб. м. Таким чином, заповідник погодився платити майже у чотири рази дорожче, ніж Збройні сили України. При цьому навіть максимальні біржові ціни на таку сировину не перевищують 6 500 грн/куб. м.Не менш показовою є ситуація зі щебенем. Фракцію 20–40 мм у кошторисі заклали по 1 645 грн/куб. м без урахування доставки. Водночас, за даними моніторингу Держагентства з відновлення, середня ринкова ціна на Тернопільщині становить 629 грн/куб. м. Таким чином, переплата сягає приблизно 2,5 раза.Окрему увагу привертає і вибір підрядника. Раніше реставраційні роботи на Ратуші виконувала інша компанія, однак після зауважень Державної аудиторської служби договір було розірвано. Після цього замовлення отримало ТОВ «Акант» — фірма, яка раніше виступала субпідрядником попереднього виконавця та має ту саму юридичну адресу.Формально — новий підрядник. Фактично — ті самі зв’язки.

До редакції знову звертаються мешканці Бережанської громади. І знову - з болем, соромом і обуренням. Причина та сама: так звана «алея Героїв», яку місцева влада на чолі з Ростиславом Бортником, схоже, вирішила не облаштовувати взагалі.Те, що в інших громадах є гідним місцем пам’яті, у Бережанах перетворено на відверту пародію. Без належного оформлення, без поваги. Родини загиблих військових відкрито говорять: це не вшанування - це зневага.Фото полеглих захисників розносить вітер разом із квітами, а світлини обсцикають собаки. Місце, де мала б панувати тиша й шана, виглядає як покинутий клаптик байдужості. І все це - не день і не два, а роками.Неодноразові звернення до міського голови та його оточення результату не дали. Жодних рішень, жодних дій - лише відмовки й мовчання. Схоже, пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, не входить до списку пріоритетів бережанської влади.То, можливо, Ростислав Бортник усе ж наважиться вийти й пояснити громаді: це свідоме ігнорування чи «архітектурний задум»? Може, це такий новий «шедевр» з віденським корінням - але без совісті й відповідальності?

Управління освіти і науки Тернопільської міської ради оголосило закупівлю сметани для організації харчування дітей у закладах дошкільної освіти та початкових школах міста. Очікувана вартість тендеру становить 1 776 000 гривень з ПДВ.Згідно з інформацією про закупівлю, замовник планує придбати 12 000 кг сметани, яка буде використовуватися для приготування страв у дитячих садках та початкових класах загальноосвітніх закладів Тернополя. Продукція має відповідати вимогам до дитячого харчування та чинним санітарним і якісним стандартам.Закупівля проводиться в межах забезпечення повноцінного та збалансованого раціону для дітей, що є одним із пріоритетів міської освітньої політики. У міськраді наголошують, що якість продуктів харчування для наймолодших мешканців громади залишається під особливим контролем.Очікується, що участь у тендері зможуть взяти постачальники, які мають необхідний досвід, відповідні сертифікати якості та спроможні забезпечити безперебійні поставки у визначені строки.Результати закупівлі та інформація про переможця стануть відомі після завершення тендерної процедури відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Управління освіти і науки Тернопільської міської ради оголосило масштабну закупівлю цитрусових фруктів для організації харчування дітей у закладах дошкільної освіти та початкових школах міста. Очікувана вартість тендера становить 1 303 000 гривень з ПДВ.Закупівля спрямована на забезпечення дитячого меню якісними та свіжими фруктами, що відповідають визначеним стандартам безпеки й якості. У межах тендера планується придбати загалом 14,8 тонни цитрусових і бананів.Згідно з технічними вимогами, Управління освіти має намір закупити: 🍊 5 000 кг свіжих апельсинів вищого сорту, з діаметром плоду не менше 5 см; 🍌 7 000 кг свіжих бананів першого ґатунку — зелених, довжиною від 20 см та діаметром плоду не більше 4 см; 🍊 2 000 кг мандаринів, свіжих, з діаметром не менше 3,8 см; 🍋 800 кг лимонів вищого сорту, діаметром не менше 4 см.Очікується, що постачальник буде обраний за результатами процедури закупівлі, забезпечить регулярні поставки свіжих фруктів до навчальних закладів Тернополя відповідно до встановлених вимог та графіків.Таким чином, місто інвестує понад мільйон гривень у здоров’я наймолодших тернополян, роблячи ставку на якісні продукти та прозорі закупівлі.

Продовження розслідування діяльності керівництва Теребовлянського РЕМуРаніше ми вже повідомляли про окремі епізоди, які, за твердженнями підприємців, свідчать про сумнівні схеми збагачення начальника Теребовлянського РЕМу Романа Стецули та осіб з його оточення. Сьогодні — ще про одну практику, яка, за словами учасників ринку, існувала роками.Майже кожне домогосподарство нині користується інтернетом, підключення до якого здійснюється за допомогою кабелю, прокладеного до будинку. У Теребовлі та навколишніх населених пунктах ці послуги надають провайдери, відомі під назвами «Біттернет» , «Колумбус», «Край-нет» та іншими.Для того щоб кабель дійшов до абонента, його зазвичай прокладають по опорах електромереж. Як стверджують представники провайдерів, упродовж тривалого часу з них неофіційно стягувалася плата — близько 20 гривень за кожен електричний стовп. Йшлося саме про неформальні платежі, без договорів та бухгалтерського обліку. За словами підприємців, відмовитися від таких умов було практично неможливо.Втім, один із місцевих підприємців вирішив не миритися з подібною практикою. Конфлікт набув публічного розголосу, супроводжувався судовими процесами та перевірками. За інформацією з відкритих джерел, справа не обійшлася й без серйозного протистояння, наслідки якого ще тривалий час давалися взнаки.Після цього частину платежів було переведено в офіційну площину: між РЕМом та провайдерами уклали відповідні договори, а оплата за користування опорами стала здійснюватися легально.А тепер проаналізуйте, скільки електричних стовпів в Теребовлі, селах навколишніх, по яких прокладені кабеля інтернету, і зрозумієте про які суми йдеться.

Новий рік розпочався з поєднання інтриг, романтичних історій та політичних підтекстів. А коли всі ці складові переплітаються в одному сюжеті — увага громадськості гарантована.Саме така історія з’явилася у соціальній мережі Facebook, де користувачка Мирослава Іванівна оприлюднила допис, що швидко викликав зацікавлення. У центрі її розповіді — події за участі колишнього міського голови Теребовлі Сергія Поперечного, які одразу стали предметом обговорення в мережі.«"Я - мама військового..."Саме так починався допис у одній з теребовлянських груп, який одразу тим самимпривертає до себе увагу. А далі ллється добре продумана маніпуляція на почуттях простихлюдей.Умисне не буду називати тут ані групи у Фейсбуці, ані тих, проти кого спрямовані такі замовні вкиди, але хочу щоб теребовлянці усвідомлювали, що їх дурить шайка казнокрадів, котру очолює колишній мер Теребовлі Сергій Поперечний, аби знову повернутися до влади і продовжити свій дерибанмайна громади. Не може ця шайка змиритися з втратою доступу до нього, а жити на легальнозароблене вони і не звикли, і не можуть.На цю шайку працюють і колишні посіпаки Поперечного, серед яких і така собі "свята трійця", яка насправді не має нічого святого та яких Поперечний потягував регулярно, по черзі:Іринка Слободян, Ілонка Козар та Людочка Колісник.Тут треба згадати, як Колісник, будучи коханкою Поперечного, раптом стала старшимнауковим співробітником музею в Теребовлі, а вже незадовго була призначена на посадуначальника відділу з гуманітарних питань міської ради, а ще через 8 місяців стала заступником міського голови Сергія Поперечного. Після того, як Поперечного не стало на посаді, вона подалася в мандри інадибала мера Чорткова - Володимира Шматька, і теж замутила з ним та була теж призначена заступницею і тривало це донедавна, аж поки її не вигнали, бо і там вона взялася за своє - займалася фінансовими махінаціями.Звільнили по статті.Іринку Слободян Колісник теж тягнула з собою до Чорткова, але та там не прижилася. І Ілонка Козар теж обіжена теперішньою владою, не має тої уваги, тих грошей, до яких звикла за керівництва Поперечного.Писати ще є багато чого... і це все ще буде.Але повернемося до того, з чого починала.Тож, постворювали ті негідники групи, а тепер, коли запахло знову виборами, активізувалися та не гребують нічим, навіть на темі війни грають.От і в тому дописі, а опублікований він анонімно, автором є та сама Людочка Колісник, вона видає себе за "мати військового", а насправді -все це, аби дорватися знову до владного корита!І нічого святого!!!»

Сонячні панелі вже давно перестали бути екзотикою. В умовах війни, коли державна електроенергія стає дедалі дорожчою й водночас нестабільною, все більше українців замислюються над власною альтернативною генерацією: щоб мати світло під час відключень, зменшити рахунки, а подекуди — й заробити, продаючи надлишок електрики в мережу.Втім, на практиці «сонячна мрія» доступна далеко не кожному.І справа не лише у вартості обладнання. Реальним бар’єром стають дозволи, погодження, технічні умови — весь той бюрократичний лабіринт, у якому людина неминуче впирається в РЕМ. Спроба діяти самостійно, за законом і правилами, часто закінчується однаково: або дозволу не дадуть узагалі, або виставлять такі вимоги й рахунки, що про економічну доцільність можна забути. А далі — постійні перевірки й контроль.Тому більшість змушена йти «на поклін» — до керівництва РЕМу. За словами людей, без неформальних домовленостей із начальником Теребовлянського РЕМу Романом Стецулою та його підлеглими питання просто не вирішується. І, звісно, не за «дякую». На кожну послугу — свій прайс.Парадоксально, але саме керівництво РЕМу, за чутками, давно й міцно осідлало «бізнес на сонці». Особливо активно в цьому напрямку працює заступник начальника — Євген Огірок. Подейкують, що на його рахунку вже близько шести десятків сонячних станцій, зокрема й у рідному селі Барнадівці.Станції встановлюються масово, з використанням службового ресурсу та корупційних зв’язків, обходячи чинні обмеження й заборони. Те, що недоступне для пересічних громадян, без проблем стає можливим для «своїх».Працює ціла тіньова індустрія: скуповуються будинки в селах, за безцінь завозяться додаткові електроопори та кабелі, а монтажні роботи виконують працівники РЕМу — без належної оплати праці й транспорту. Усе це суттєво зменшує собівартість таких «проєктів», а на порушення просто заплющують очі.Бо хто ж їх виявлятиме, якщо порушення чинять ті самі, хто за посадою мав би їх контролювати?

🚨Сьогодні депутати Скориківської сільської ради зберуться на чергове засідання, яке обіцяє бути показовим.На порядку денному — ухвалення бюджету Скориківської сільської територіальної громади на 2026 рік.Однак фінансовий документ — не єдине питання, яке викликає суспільний інтерес.Депутати розглянуть проєкт рішення «Про умови оплати праці секретаря сільської ради Оксани Шпундер у грудні 2025 року». Наразі пані Шпундер виконує обов’язки голови громади, оскільки чинний сільський голова Ілько Стахурський відсторонений від посади за рішенням суду. Він фігурує у кримінальному провадженні, пов’язаному з корупційними правопорушеннями.За наявною інформацією, виконувачка обов’язків голови вважає свій рівень оплати праці недостатнім та наполягає на його перегляді у бік збільшення.Крім того, депутати планують розглянути ще два резонансні питання: • «Про умови оплати праці секретаря сільської ради Оксани Шпундер у 2026 році» • «Про умови оплати праці сільського голови Ілька Стахурського у 2026 році»Нагадаємо, що саме Ілько Стахурський у минулому році став рекордсменом за рівнем заробітної плати серед голів громад Тернопільської області — факт, який тоді викликав широкий резонанс.Чи готові депутати громади знову погодитися на щедрі фінансові умови для посадовців — зокрема для керівника, відстороненого судом, — стане відомо вже за підсумками засідання.Поки що це питання залишається відкритим.І надзвичайно показовим.