Одного разу, це було доволі давно, я з дівчиною дивився якійсь старий фільм. Це я її вмовив, оскільки мені подобалися старі фільми. Я не певен, здається, це був фантастичний серіал УФО 1970-х.

Там був момент, коли на роботі жінка переймається якимось питанням, і чоловік їй каже «не забивай цим свою миленьку голівоньку». Дівчина чогось прийняла це агресивно і розкритикувала те, що я обрав такий сексистський фільм.

— Ось як би ти таке почув! — сказала дівчина. — Ось як би ти відреагував?

— Зрадів би, що можу не паритись з якогось питання. — відповів я. І пояснив, що в мене ніколи не було на роботі, щоби мене просили не паритись з якогось питання. Завжди було навпаки, мені додавали і додавали питань, якими я маю перейматися. Я був би радий, якби якась керівниця бізнесу виїбла мене, натомість давши посаду і позбавивши відповідальності.

Дівчина тоді образилась. Вона вирішила, що я сексист. Ну бо вона часто стикалася з тим, коли їй пропонують на роботі не перейматися якимось питанням тому, що вона гарненька — і вона вважала це образливим. Мені ніхто ніколи не пропонував не перейматися чимось, ніхто ніколи не казав «ти гарненький, за це я зроблю твою роботу». Навіть, коли керівниця вважала мене милим і натякала на те, щоб виїбсти мене, ВОНА, БЛЯХА, НЕ ЗМЕНШУВАЛА КІЛЬКОСТІ МОЇЙ РОБОТИ І НЕ ЗБІЛЬШУВАЛА ПЛАТНЮ.