Прикол із ПДВ для ФОПів в тому, як створювався Єдиний Податок. Щоби підприємець не зайобувався розрахунком того, який в нього прибуток, і чого скільки куди він має від прибутку заплатити, йому назначили Єдиний Податок в розмірі відсотка від виручки. І ПДВ вже входило в той ЄП. Тільки по спрощений схемі, щоби підприємець не їбав собі мізки. Нашій владі не треба було призначати додатково ПДВ, варто було лише надіслати, як розраховувався Єдиний Податок, що це умовна опосередкована сума усіх податків. Тобто умовно були дві схеми:1. податкова їбанина: платиш всі податки окремо. Ти щоразу рахуєш, скільки в тебе виручки, відмінусовуєш витрати (до витрат можна включали лише обмежений перелік категорій), з іншого платиш податки/збори. Причому витрати треба підтверджувати, до всього прикладати чеки-накладні, і, якщо проїбав чек, то ті гроші відразу вважають прибутком. 2. спрощена схема. Всі податки об’єднані в один. Записуєш все в спеціальну книгу, потім з виручки порахував відсоток, заплатив це податковій. Насправді там все складніше, бо також можна деякі речі відмінусувати від виручки, проте все одно набагато простіше за типову податкову їбанину.