Смачні флешбеки

"Шаурми дохуя"На сцені стоїть кіоск "ШАУРМА У АБУ", ледь тримається на стіні пожовкла картонна вивіска, біля кіоска юрмляться мудила у військових бушлатах. Всі голодні, всі на нервах.Раптом, захеканий мудило в броніку залітає на сцену, підстрибує і з розмаху врізається в кіоск.Мудило в балаклаві. Шо ти, сука, бігати не вмієш?Захеканий мудило (лежить на землі, очі вирячені, ротом хапає повітря). Там… там шаурми дохуя!Всі мудила. ДЕ?!Захеканий мудило. ТАМ! (Раптово помирає).Влітає інший мудило, вистрілює у повітря, розвертається і зникає.Мудило у бронежилеті (шуткує). Скорость охуєвающа.Всі тупо регочуть.Мудило в тактичних штанах (різко і впевнено). Там шаурми дохуя!Мудило в тактичних штанах зникає в напрямку, де, на його думку, дохуя шаурми.Мудило в бушлаті з авоською. Люда, шо ми стоїмо? Щас, знаєш, скільки долбойобів набіжить?!Мудило в бушлаті і Люда зникають. Вбігає п’ятеро величезних мудил, всі тягнуть мішки, напхані шаурмою, в зубах кожного — по здоровенному шматку. Вони плямкають, смакують, їхні обличчя світяться щастям.Один із мудил. Ето кайф, їбать, з соусом!Всі стоять, як прибиті.Мудило в балаклаві (раптово скаженіє). За мной!Натовп, спотикаючись, несеться за ним, чути страшенний рев, який переходить у жіночий вереск. Продавець висовується з кіоска і заздрісно дивиться їм услід.З того боку, де знаходиться шаурма, йдуть мудила. У них всі морди в соусі, в руках вони тримають носилки. На носилках лежить дохуя шаурми. Зверху, просто на лаваші, лежить ще один мудило, він блює шаурмою вниз.Продавець. Шо з нім такоє?Мудило. І з тобою таке буде, якщо дохуя шаурми з’їси.Здалеку чути ще одне дикє ревіння, мимо кіоска швидко проносяться нові орди любителів шаурми. Входять мудило в бушлаті і Люда, вони повзуть рачки, зігнувшись під вагою здобичі. В очах у них блаженство.Мудило в бушлаті. А я тобі казав, шо цей день настане, а ти не вірила!Люда. Якби знати, можно було б на тачці під’їхать. Я їбала, його так тягати!Входять три мудила, вони несуть мудила в тактичних штанах, вмурованого в шаурму.Мудило в тактичних штанах. Я всіх вас їбав, падлюки, сємєро на одного, фашисти грьобані!Мудила посміхаються.Один із мудил. Будеш пиздіти, ми тебе і голову в шаурму засунем.Продавець нервово потирає руки.З іншого боку кіоска вибігає агресивна старушка.Агресивна старушка. Шо сидиш, старий поц?!Продавець кидає на старушку зляканий погляд. Старушка втікає, махаючи палицею.Згинаючись під шаурмою, проходить підрозділ кухарів з польової кухні. За ними, із куском шаурми в зубах, повзе мудило в балаклаві. Одна нога в нього безпорадно волочиться по землі.Мудило в балаклаві. Дівчата, задирайте фартухи, шаурмадам! (Регоче).Одна з кухарок майстерно жбурляє здоровенний шмат шаурми йому в голову. Мудило в балаклаві іспускає здавлений звук і здихає.Входить дебела жінка з вусами, бородавками і цілою шаурмою під пахвою.Жінка. Арон, збирайся додому, сьогодні я тобі на вечерю гарненько розігрію шаурму. (Помічає труп мудила). Арон, хто це?Арон. Він помер. Дай йому шаурми, він її любив.Жінка відламує шматок шаурми і кладе в зуби мертвому мудилу. Арон виходить із кіоска, замотує двері на дріт. Замість ніг у нього маленький візок і два утюжки.Під’їжджає військова вантажівка. Вона абсолютно порожня і сіра. Арон і дебела жінка неквапливо йдуть до неї. Сідаючи в кузов, дебела жінка бере Арона під пахву і разом із ним та шаурмою зникає в тумані.Вантажівка, грюкаючи підвіскою, повільно їде вдалечінь під натхненні звуки "Стефанії" і віддалені крики любителів шаурми.Завіса.

Друзі! Прошу підтримати бізнес Дмитра зі скромним позивним Калаш з файного міста Павлограду. Пан Калаш - ідейна людина, спортивний тренер дитячих груп з боксу, бойовий медик медичного батальйону «Госпітальєри». Тренував дітей та дорослих, займався активно громадською діяльністю: допомога дитячим будинкам, людям літнього віку, малозабезпеченим домам, а також спортивним секціям та залам. В Госпітальєри прийшов в 22 році, але був в компанії товаришів які в баті з 2016-2017 років. Тактичну медицину почав вивчати в 2015 році, на роботі з охорони важливих обьєктів. Сьогодні Дмитро відновлюється після поранення, є власником кавʼярні в Павлограді, додатково став інструктором навчального центру тактичної медицини, продовжує тренуватися, знайшли автомобіль реанімації, за рахунок бізнесу та донатів, ремонтують, обладнують та знову вирушають на ротацію!Зараз в кавʼярні Дмитра продається мерч, створений для бойових медиків, рятувальників, лікарів, людей які підтримують, та хочуть бути в колі однодумців військової, тактичної медицини !Ви можете придбати футболку, дріп-каву або стікери чи інший мерч через сторінки Дмитра щоб підтримати ветеранський бізнес, його і його підрозділ. І обовʼязково відвідайте його кавʼярню, коли будете в Павлограді. Інстаграм кавʼярніІнстаграм ДмитраІ також прошу допомогти поширити цю інформацію. Дякую 🫡💙💛

Коли мені було 20 років, і я вивчав такмед, Міша увесь час якби ненавмисно крутився біля мене, і все запитував, що ти там затих, чому тебе не чутно? перший раз я не відповів, так він почав ломитися в двері, і кричати, що ти там мовчиш що з тобою? почав матюкатися і говорити, що взагалі двері з петель зніме, ще Міша лаявся, якщо я накладаю турнікет і не запам'ятовую час, мотивував це тим, що потім забуду і сам потім мені говорив: ось я накладаю і відразу записую, виписую, і ти так роби! Одного разу я перекладати свій рюкзак медичний сів, і чую, Міша десь біля дверей встав на віддалі, ну я рюкзак закрив, і на підлогу накарачики сів, а там щілина дуже широка знизу біля дверей, ну я в щілину і дивлюся, а там Міша на карачиках сидить і в щілину дивиться, і мені говорить: ти що? Їбанутий? Що ти там робиш? Міша до речі увесь час якісь алгоритми вчить, щоб розумним бути, вчить по 5 раз на день, а потім каже, що голова болить і ще заняття проводить і назофарингальну всім хоче поставити. піздєц коротше реальна історія.

21 листопада 2022 року у стрілецькому бою з наймитами вагнера під Бахмутом загинув адміністратор «Українського Наступу» Дмитро «Сансет» Сидорко. Того холодного дня загинув не лише друг, побратим та син, але частина від нашого майбутнього, якого, нажаль, не відновити жодними репараціями. Як ви добре пам‘ятаєте, ми доклали безліч зусиль, щоб увічнити пам‘ять нашого друга, а саме перейменувати вулицю імені сталінського поета з Білорусі (Якуба Коласа) на ім'я загиблого героя. Втім, реальність... Реальність виявилася не такою, як хотілося б.Бюрократична тяганина, експертні комісії, аркуші паперу, відписки та срачі з доброповажними захисниками сталінських поетів із КМДА привели лише до того, що нам це зробити не дозволили та вулицю Якуба Коласа до декомунізації та перейменування не рекомендували.Станом на зараз, ім‘я Дмитра Сидорка можуть носити: парк ім. Генерала Потапова та вул. Олександра Блока. Парк - в пріоритеті, бо вулиця була нам скинута як подачка, аби вгамувалися. Ніякого відношення до нього вона не має взагалі.Ви неодноразово демонстрували свою відданість, силу та готовність допомагати. Ви раз за разом доводили нам, що не існує нічого неможливого... Втім, ми просимо Вас зробити це ще раз. Ми просимо допомогти подолати бюрократичну тяганину навколо перейменування та показати, що ім‘я та пам’ять Дмитра Сидорка варті бути викарбуваним на сторінках Нашої історії.Витратьте 60 секунд та проголосуйте за позбавлення столиці червоного минулого. Проголосуйте за перейменування парку та вулиці ім‘ям Дмитра Сидорка. Нагадуємо, голосувати через застосунок "Київ Цифровий" можуть НЕ ТІЛЬКИ кияни, посилання на застосунок буде нижче.Опитування у застосунку:Парк:https://kvd.page.link/RvjcGpzWs5aeADnNAВулиця:https://kvd.page.link/52d9J1ZNrN5TGcur8Ще раз, голосувати можуть НЕ ТІЛЬКИ кияни.Київ Цифровий на айфонКиїв Цифровий на андроідДякуємо.