Трохи більше року тому громада щиро раділа - ми відкрили інклюзивний дитячий майданчик. Особливе місце, де можуть гратися всі діти - і ті, хто бігає наввипередки, і ті, хто пересувається на колісних кріслах. Місце, створене з любов’ю, турботою і розумінням того, що кожна дитина заслуговує на радість.Сьогоднішній ранок на цьому майданчику виявився зовсім не радісним.Повикручувані шурупи з конструкцій. Позгинані перила. Поламані дошки та перекриття. Пошкоджені елементи, на які щодня спираються дитячі руки, ноги, інвалідні коляски. Те, що мало дарувати безпеку і щасливі емоції, хтось свідомо перетворив на небезпеку.І найбільше лякає навіть не сам факт руйнування.Лякає те, що якби це не було виявлено вчасно, вже сьогодні на цей майданчик могли прийти діти. Хтось міг стати на пошкоджену дошку, яка не витримала б ваги. Хтось міг спертися на перила, які втратили міцність. Хтось міг впасти, травмуватися, отримати серйозні ушкодження. І тоді мова йшла б уже не про зламане майно, а про дитяче здоров’я і безпеку.Важко зрозуміти, що має бути в голові людини, яка викручує кріплення з дитячих конструкцій. Яке задоволення можна отримати від того, щоб руйнувати місце, створене для дітей? Особливо для тих дітей, яким і без того доводиться долати більше труднощів, ніж іншим.Соромно не за зламані дошки. Їх можна замінити.Соромно за те, що в нашій громаді знаходяться люди, які здатні підняти руку на те, що створено для найменших. На те, що мало об’єднувати, а не ставати мішенню для безглуздого вандалізму.Ми обов’язково відновимо пошкоджене. Бо діти не повинні втрачати свій простір через чиюсь безвідповідальність.