Трішки цитат із «Дама номер 13»📝🩸«Наше з нею життя - то не була нестримна пристрасть чи поезія, влучніше б сказати, воно було сповнене радости, спокою і певности, такої ж, як та, що завтра зійде сонце» «І запевняю, що байдуже, скільки часу могло минути: трагедії завжди молоді...» «Всі смерті брутальні - відказав Бальєстерос, не реагуючи на сарказм. - Романтично насправді - це жити далі» «Ми довго з ним говорили про те, яке ж пекло: нескінченне чи невичерпне. Ми сходилися на тому, що, якщо воно нескінченне, то це були муки. Та якщо воно було невичерпне, то навряд би хто захотів, щоб воно колись закінчилося. І ми вдвох доходили висновку, що вичерпатися для нас гірше, набагато гірше, ніж померти» «Він передчував, що біль, набагато могутніший за пристрасть, не мав оргазму, клімаксу, затаєного невдоволення, після якого могла прийти полегша. Життя могло насититися задоволенням, проте завжди було голодне до страждань» «Ніщо так не сприяє наверненню в окультизм, як годинне відшкрібання крови, сказав він собі. Болю в спині досить, щоб повірити в потойбічне» «Він не мав нічого ні всередині, ні попереду себе, а лише те, що він колись мав . Може, всі людські істоти були однакові. Людина має лише те, що вона мала : якщо в тебе це заберуть, ти перестанеш існувати»