1 окрема важка механізована Сіверська бригада | Історія «Котяри»Свій позивний він отримав через надмірну любов до коті...

Історія «Котяри»Свій позивний він отримав через надмірну любов до котів. Родом із Миколаївщини, але значну частину життя проживає на Житомирщині.У травні 2022 року долучився до Збройних Сил України, попри те, що мав трьох дітей і офіційну відстрочку: «Коли почалась повномасштабна війна, я був на Київщині. Було складно навіть потрапити додому. Дехто казав, що ті, хто має дітей, ховаються за їхніми спинами. Мене це вразило. Але я знав: після війни мої діти зможуть з гордістю сказати, що їхній батько був частиною ЗСУ».За освітою він — фельдшер. Хоча перед вторгненням займався іншою діяльністю, вирішив повернутися до справи рятування життя. Відразу потрапив до бригади, де служить і нині.Його обов’язки — надання невідкладної медичної допомоги та евакуація хворих і поранених, участь у медичній підготовці молодого поповнення та багато іншого. Він працює на стабілізаційному пункті й ніколи не думав перевестись у більш безпечне місце:«За що я люблю медицину — так це за можливість допомагати людям. Коли їм стає краще, у мене серце радіє. Так, у нас теж часто щось літає над головою чи прилітає поряд, але хлопцям на позиціях набагато складніше. І коли бачиш результат своєї роботи — врятовані життя — розумієш, що робиш щось правильне».Попри можливість звільнитися, він продовжує службу. Був на запорізькому, донецькому, сумському напрямках, а також брав участь у Курській операції.За свою роботу «Котяра» був нагороджений:• відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя»;• відзнакою командира 1-ї ОВМБр «За зразкову службу».Його історія — про вибір залишатися там, де потрібен найбільше, і робити свою роботу заради життя побратимів.📌 Підтримати бригаду: https://bit.ly/4qZvqXv📌 Долучитись до бригади: https://1otbr.army/