1 окрема важка механізована Сіверська бригада | Історія «Лотоса»Лотос проростає крізь багнюку, але зберігає чистоту й ...

Історія «Лотоса»Лотос проростає крізь багнюку, але зберігає чистоту й силу. Так і воїн із Черкащини, позивний «Лотос», пройшов крізь найважчі випробування війни, залишаючись стійким і спокійним.Свою службу він розпочав у піхоті тодішньої 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Брав участь у контрнаступальних діях на Запоріжжі, виконував різні завдання — від спостереження до забезпечення зв’язку між підрозділами. «У війні нас менше, ніж потрібно, тому доводиться бути універсальним», — каже він.«Лотос» навчався у Литві, Латвії та Польщі, а бойовий досвід здобував на Донеччині й Запоріжжі. Він згадує одну зимову ніч, коли разом із побратимом ховалися в невеликому укритті під мінометним обстрілом. «Було дуже холодно, і дід каже: якщо ми обіймемось, то не будемо як ті “руські”. Я засміявся й обійняв його сам. Стало тепліше, а міномет раптом замовк», — розповідає військовий.Його ім’я стало відомим і завдяки історії порятунку, описаній у ЗМІ: під час боїв на Запоріжжі він отримав важкі поранення й опинився без води та ліків, менш ніж за 200 метрів від ворога. Тоді українські захисники скидали йому з дрона воду, медикаменти та записку з інструкціями. Саме ця підтримка врятувала життя «Лотосу» та його побратимам.Сьогодні він служить у складі вже 1-ї окремої важкої механізованої Сіверської бригади як інструктор, передає досвід іншим і продовжує вдосконалювати себе як професіонала. Його найбільша мотивація — повернутися додому разом із побратимами, до рідних і близьких.📌 Підтримати бригаду: https://bit.ly/4qZvqXv 📌 Долучитись до бригади: https://1otbr.army/