1 окрема важка механізована Сіверська бригада | У 2020 році трьох моїх друзів призвали на строкову службу. Не роздумую...

«У 2020 році трьох моїх друзів призвали на строкову службу. Не роздумуючи, вирішив піти з ними. Мені тоді було 18 років — і мене навіть не хотіли брати, але я пішов у військкомат і напросився», — посміхається аеророзвідник із Хмельниччини на позивний Малібу.На початку повномасштабного вторгнення він разом із побратимами захищав Чернігів. Тоді переважно займався підвезенням боєкомплекту для артилерії.«Під час захисту Чернігівщини остаточно зрозумів, що військова справа — моє призначення. Хоч нас і попереджали: „ще кілька місяців і буде демобілізація“, я підписав контракт. Потрапив у підрозділ, ще раз поговорив із командиром роти, підтвердив, що хочу бути пілотом — і з цього почалась моя нова історія».Бойовий досвід як оператор БПЛА Малібу здобував на Донеччині. Згодом — знову Чернігівщина і Курська операція.«Моє завдання — завчасно сповістити про рух особового складу чи техніки противника, помітити те, що не бачить мавік. Якщо є можливість — коригуємо артилерію та операторів ударних БПЛА. Я дуже люблю свою роботу, особливо коли вдається помітити противника задовго до наших позицій і відпрацювати по ньому».Мотивація для нього — перемога України. Він упевнений, що це можливо, якщо докладеться кожен, незалежно від віку:«Розумієш, що ти тут не просто так. Кожного разу, коли по нашим даним вражають ціль, — неймовірні емоції. Я, звісно, дуже хочу миру, але розумію, що, можливо, це не моя остання війна. Безпека України — у наших руках, тому продовжуватиму свою службу й після перемоги». 🇺🇦