Я приїхала в Болгарію дивитись курорти і готелі, бо це найближчий і найдешевший напрямок для відпочинку зараз. Дивуюсь, як мало змінилось тут з тих пір, як колись в 14 і 16 років я приїздила сюди в підлітковий табір. Країна має все для розвитку і навіть вже є членом ЄС, але зміни надто повільні. Можливо тому, що людям так комфортно і вони не потребують цих змін. А найголовніше, що вони почуваються в безпеці.
Рашисти тут гарно працюють в телевізорі і суттєвою пропагандою переналаштовують мізки проти України. А наші зелені не розуміють, що найближчі країни надто важливі і сюди потрібно відправляти класних дипломатів, які переналаштують суспільство і думку про нас. Та призначення дивують, бо в більшості є подарунками, а не продуманими рішеннями. Тому замість посла тут більше працюють наші відпочиваючі. Які єврами і харизмою піднімають наші рейтинги серед населення і перековують їх бути ЗА нас.
Взагалі болгари і турки, що працюють тут в сезон дуже люблять говорити про Україну і дуже часто просять показати їм вибухи і страшні відео прильотів.- Збоченці - думала я, дивлячись, з якою прямо радістю вони розглядають кожне відео. Для них це як круті кадри з гри. Вони не розуміють цю реальність, бо для цивільної людини взагалі не зрозуміло як це - жити в жаху і не тікати звідти.
Коли ти говориш з іноземцями, то 80% каже, що тікали б світ за очі і не розуміють чому ти вертаєшся і вертаєшся на свою землю, в свій дім.- Життя дорожче! - кажуть вони і праві.- З цим повинна розібратись держава - кажуть вони і ти аж заздриш цій спокійній впевненості, яка геть не про наші реалії.
Вчора вночі мій Київ і вся Україна потерпали від страшної ворожої атаки ракетами. Багато постраждалих людей і будівель. Серед них пошкоджено і пологовий будинок, де мама народила мене. А тато з квітами приїжджав забирати своїх дівчаток.
Радію коментам під моїми постами, бо таким чином розумію, що живі! А це найголовніше. Не спитаєш в кожного: "Як ти?", а коли питаєш то хвилини до відповіді здаються тижнями.. Хоча мозком розумієш, що може не бути світла і інтернету, але це очікування аж болить.
Звісно, як тільки наш найвеличніший їде геть - на нас завжди летять ракети і дрони. А є_батько нації не попіклувався про захист людей. Корумповане зе_шобло не для того прийшло, щоб закінчити цю війну. А для того, щоб збільшити свої і так значні статки. І знищити Україну.
Ті хто передивляється сумнозвісний фільм про Голобородька вишукують там повторювальні в житті сценарії і просто в шоці, як цинічно працює цей паяц, який ніколи не почував себе українцем.
Сьогодні я вперше за всі ці декілька днів в безпеці спала не по 20-40 хвилин, а прокинулась лише двічі. Мені снились жахливі сни, як завжди сняться перед великим обстрілом. Але ж він був вчора.. 
Та такі сни завжди не просто так.
Я була в розкішній сукні, діадемі і з квітами. І навколо були величезні вікна, через які я побачила як в нашу сторону летять ракети, і дрони, і військова техніка, яку підкинуло вибухом і несе в ці вікна..- Лягай!!!! - кричу і падаю на підлогу, та квіти заважають закрити голову руками. І поряд двері в коридор, я намагаюсь заповзти туди, а люди в тій залі сміються наді мною, стоять з бокалами і не знають, що на них несеться ВІЙНА... І вибухи.. Я відчуваю цю хвилю.. А в коридорі пилюка, грязюка і гімно, що капає зі стелі, бо вибухом пошкодило той поверх.. І квіти після вибуху, так само як в мене в Києві, опустили голови...
Вчора в Болгарії офіційно закінчився сезон, тому всюди біля смітників стоять меблі, парасолі, шезлонги. Готелі закриваються. Через пару тижнів екскаватори нариють захисні дюни з піску і ти більше не зможеш бродити біля моря і бачити його неспокійні хвилі, що своїм шепотом структурують мозок і відновлюють тебе.
Бачу, що здаються апарти з видом на море на першій лінії і трішки навіть з заздрістю кажу знайомій, яка живе тут:- Як комусь пощастить щодня бачити море... Відчинивши вікно на балкон спати під гуркіт хвиль... І знайома без краплі заздрощів до цього дива каже мені:- Угу - весь цей балкон буде в піску. Піском занесе вікно, через яке буде сифонити так, що ти не зможеш зігрітись.