У вас теж таке було? Як тільки налаштувався на сон, переробивши сотні справ за день і нарешті відпустивши всі думки, починає вити повітряна тривога, і в телеграм-каналах ти читаєш про загрозу балістики.
Ти тільки-но укутушкався, і тобі було так добре, так спокійно, так затишно в своєму ліжку... І в голові думки:- Балістика це страшно.. треба вставати.. так не хочеться..- Балістика це швидко.. Може нікуди не йти.. все одно нема порятунку.. На вагання в тебе є лише секунд 30 не більше. І потім вибухи і серце в п'ятах (в мене завжди ступор від цих страшних звуків), тому я намагаюсь зайти в коридор чи ванну ДО вибухів, бо потім якийсь час просто не можу ворушитись. Або... Хвилини тягнуться безкінечно. Вибухів нема. Сьогодні нелюди поцілили не в тебе, не в твоє місто... В інше...
Подумки бажаєш нелюдам щезнути назавжди. Йдеш в ліжечко разом з відбоєм тривоги. І вже не можеш вгомонити серце і думки. І не можеш повернути той стан ОБЕРЕЖНОГО затишку і щастя, що був всього декілька хвилин тому... І замість сну, такого необхідного, в тебе роєм думки, і болить серце, і ти пару годин точно намагаєшся вгомонити то все. А потім...
Потім виє "дронова небезпека"... Потім "можливість комбінованої атаки". І так постійно.. Нелюди знаються на тортурах. В них це виходить філігранно жахливо. Добре, якщо не лякають арєшніком, какашніком і ядєркою.. Але періодично і це..
Ніч тягнеться і виє.. 
Ранок приходить раптово під черговий вий повітряної небезпеки і ти згрібаєш себе і трохи врізаючись в стіни, бо тебе заносить від постійного недосипу і напрягу, йдеш ставити чайник. В надії, що доки він закипить ти вмиєшся, а ППО завалить той клятий російський дрон. Гуде десь поряд. Наближається, коли ти чистиш зуби. І дурні думки про те, що тоді вже буде не важливо встиг ти їх дочистити чи ні...
Збили десь далі. Або ще буде наматувати кола навколо твого району. А ти варитимеш каву і відкриватимеш пошту. І писатимеш заспаним клієнтам, що їх тур підтвердили. Або що місць в готелі немає і потрібно обрати інший варіант.
А вони питатимуть про твою ніч. І говоритимуть:- Невже ці іспанці/єгиптяни/турки/греки не розуміють, як нам важко? Нам так потрібно відпочити.. А в них для нас нема номерів... Таню, розкажіть їм про наші ночі! Хай ставлять в пріоритет українців....
Я розповідаю, коли буваю за кордоном. А коли бронюю через туроператора, то з партнерами спілкуються менеджери напрямку. І я думаю про те, що більшість наших туристів не розповідає за кордоном про те, що ми тут переживаємо. Не розповідає про наших людей в окупації. Як гинуть люди, що просто вийшли набрати води чи купити хліба. Як наші діти і дорослі ТАМ чинять спротив і гинуть...
Не розповідають про наші дні і ночі в кожному місті, яке постійно обстрілюється нелюдами. І кришаться зуби - не витримуючи вибухових хвиль і напруги. І тіло стає як сто камінчиків, що ніякий масажист не може розім'яти. І очі стають зболені і старі, навіть у дітей...
- Дівчатам в дитинстві забороняють злитись, тому коли вони злі, то плачуть. А хлопцям заброняють плакати, тому, коли їм хочеться плакати - вони лютують - каже якийсь психолог, пояснюючи наші реакції і прояви. Цей психолог навіть не уявляє весь мікс наших проявів і реакцій, коли навколо нас вибухи. В його безпечному сьогоденні нема навіть думок про те, що може бути з людиною у війну. Та й війни такої ще ні разу не було.. Це якась спотворена версія всіх попередніх страшних війн. Геть нова в своїх технологіях і ненависті. І нормальні, інтелігентні люди ніяк не можуть зрозуміти її. І шукають хоча б якісь версії, що б пояснили навіщо нелюдам було нападати, а потім стирати окуповані території і людей.
Все більше людей замислюється куди ж переїхати з Києва з дітками. Літо берегло дітей в бабусь, друзів, таборах і відпустках батьків. Але осінь ставить не зручні питання вибухами і небезпекою. Нелюди так люблять обстрілювати лікарні, школи, будинки, де живуть люди, міксуючи це знищенням бізнесу, складів, птахоферм, фармакологічних, харчових і всіх інших виробництв, особливо там де по слухам виробляють щось для ЗСУ (ну навіщо про це постійно всім повідомляти де треба і не треба?? Знаєте - мовчить!!)