Рашисти з гіркою посмішкою записують відосики про Ялту де стоять тролейбуси, не працюють магазини, банки, банкомати. Їм страшно задавати правильні питання і вони намагаються "триматися" і жартувати.- Ніпрійатность ету ми пєрєживьом - співав їм в дитинстві в мультиках кіт Леопольд і що б не виробляли миші терпів і як дбл казав одну заучему/замучену фразу:- Рібята, давайтє жить дружна... Він не думав про те що він КІТ і міг би пожерти чи зловити тих мишей, зробити їм боляче чи посадити в клітку. Він терпів і всі рашисти з дитинства розуміли, що варто терпіти, варто пробачати, щоб "дружна". Зате на відео вони виходять ліпше, бо усміхнені... Хіба ж не плюс? Я ненавиджу терпіти - злюсь завжди і брикаюсь ))Ніколи не кажу собі:- Потерпи, там буде легше. Чи щось таке. Думаю як спростити собі життя. Як швидко і дешево зробити краще. Батьки в мене не такі. Тому ржуть з мене на дачі, коли я ліплю швиденько свої "покращення". А мені все потрібно швидко. В нас була проблема з гойдалкою. Колись я замовила її мамі на день народження і це мабуть найліпший подарунок (якщо не рахувати подорожі) від якого вона кайфує щодня. І звісно я замовила й тент від сонця, і сітку від комарів, і купу всього ще... Але... Той тент як натягнув - вже не знімеш. А батьки забули, що був ще чехол від опадів. І просто лишали гойдалку на зиму з тим тентом під вікном. Цього року були страшні морози і страшні вітри. Вітри вирвали з м'ясом шмат труби і тент як птаха на одному крилі тримався за гойдалку і не давав нам з мамою розслабитись. Тато спробував приварити його, але на вигляд товстенний метал від сварки провалювався і йшов дірами.. Тому було прийнято важке рішення зняти той тент геть разом з рамою. І ми з мамою повлягались на гойдалку з кавою і цукерочками... Але ж сонце!! сонце шкварило так, що наші обличчя геть би погоріли. І мама сумно сказала, що тепер гойдалка буде в неї лише зранку і на вечір "кормити комарів". Але ж ніт! Я принесла підковдру і вирішила накинути її балдахіном щоб зробити затишок. Вітер зніс її за хвилину. Я вирішила, що можна закріпити її кліпсами для труб, а мама сказала, що можна пришити до труби. Вирішили, що добре було б і збоку зробити затінок. Мама пропонувала розпустити по шву ту півдковдру, але це так довго. А рветься вона так приємно. Тому ми швиденько приговорили ту півдковдру і мама стала пришивати її до труби, роблячі спереді маленькі стібки, а позаду великі. Бо наперед же ж "видно" і повинно бути гарно. То було довго. Вона втомилась. Я перейняла естафету і швиденько закінчила великими стібками всюди. Тато посміявся з нашої конструкції, але сидіти на гойдалці стало приємніше. І тепер ми можемо гойдатись там весь час, а не лише зранку і ввечері. Зараз я думаю про піч на дворі. Інколи я люблю щось спекти, чи на вугликах посмажити... В таку жару включати духовку гріх. А на дачі є достатньо простору і дрів, щоб кайфувати і смажити щось на вуглях. Друзі привезли мені глибокий диск від тракторного колеса. Я мріяла зробити з ним вогнище і дивитись з гойдалки на вогонь. Але батьки забороняють робити його поряд з хатою чи літньою кухнею, де в нас бесідка для обідів. Бо іскри розлітаються і можуть наробити горя. Може у вас на дачі є якісь класні рішення? Рекомендуйте мені будь ласка. Мангал в мене є на достатньо високих ногах, щоб не схилятись над ним, а стояти рівно. Але ж там пиріг не спечеш... і кришкою не накриєш, щоб все пропахло димом... Чи накриєш? Як ви готуєте приємності на дачі? Щоб швидко і не жарко ))І де купували свої печі? І які секретики дізнались за цей час? І чи є у вас там тент? Або покажіть як зробили свою зону відпочинку.. Бо я ще не розпланувала.. і навіть не уявляю як. Завжди мені ніколи. Ходила у батьків до черешні (в нас дві). Ранню шпаки вже обгризли, лишивши нам декілька гілочок понизу. Але вона якась дивна - дуже багато гнилих ягід. Мабуть варто було її підлікувати. А інша пізніша. Ще не достигла і виглядає на фоні неба богічно. Прямо зараз кримський міст під атакою наших дронів. І в нас постійно "загроза балістики" але всі радіють з відосів немитих і просто чекають на відбій.