Ще тут є родина з Білої Церкви.Дітки такі люблені-люблені і геть різні.Мені пощастило познайомитись з ними одразу після переїзду в цей готель. Якось не так сумно, коли знаєш, що поряд є наші.Давно хотіла побачити цей готель - бо ціна нормальна і бухта тепла, але ніхто з колег тут не був.І я не могла зрозуміти чи варто продавати.Бачу, що варто.На свої гроші він досить не погано працює.Правда без креветок.Але за таку ціну я на них і не розраховувала.Все інше - добре.Буду радити СВОЇМ клієнтам.Трішки була в запарі ці дні.Якщо комусь не відповіла - маякніть. Бо мені просто обвалили особисті повідомлення привітаннями.Це так круто і класно, але так потім важко догребти до важливих повідомлень по роботі...Та ціную кожне слово, бо вони прямо магічно впливають на мій стан.Стільки добрих слів, стільки неймовірних людей написало!! Люблю вас до неба!Люблю і ціную.І друзів, яких знаю ціле життя і тих, з ким познайомились геть недавно, але наче знали один одного довго.І моїх чудових Воїнів - як я молюсь за кожного з вас і чекаю зустрічі!!! Як мені приємні були привітання від "банди", "батальйону", "наші всі вітають тебе" і фото чи слова від яких спочатку спиняється серце, а потім йду танцювати.Привітання від клієнтів, конкурентів і колег, від партнерів по бізнесу, від читачів, які часто починаються так:- Вітання з Австралії/Мілану/Єгипту/Сінгапуру і т.д.Мої батьки дуже хотіли щоб я стала хорошою людиною коли виросту.Я оце виросла і зрозуміла, що круто обирати самому для кого бути хорошою, а для кого створити пекло.Зараз я "мила" і зі мною хочуть спілкуватись іноземці.І я розповідаю їм про Україну, про війну, обстріли і про те, що кожен росіянин винен в цій війні.Це чує рашистка, підходить до мене з вибаченнями:- Мнє так нєудобна пєрєд каждим укрАінцем... Что ми натварілі.. ета ужас...Я хотіла стриматись, але ніт:- А чий Крим? - питаю!- Канєчна наш!От і все...Одне питання лакмус - і ви не вірите в хароших узьких, яких видно в тепловізор.Море ще холодне.Ця зима була люта і в Туреччині теж.Я купаюсь, але вговорюю себе зайти і звикаю до води досить довго.Вночі прямо холодно.Дме шалений вітер і температура 8-9-11 градусів.Вдень до 25.Як нема вітру - то ок.Рашисти на пляжі питають в інших:- Тут па какому врємєні жить? Па маццквє?І потім ходять між рядами лежаків і кажуть кожному оркомовному:- Тут такойєже врємя как і в маццквє! Живьом па маццквє. Па маццковскаму!! Бісять..Тусю біля німців, поляків, литовців, швейцарців, нідерландців.Хотілося б виділити просто клаптик пляжу для немитих, щоб вони там кучкувались.Але поки що це не можливо.Треба працювати і над цим.Подивлюсь ще 3 готелі цієї ж мережі. Цікаво. Один зовсім поряд.Інший на пляжі Клеопатри.Коли я була маленька я дуже любила свого дядька Сигизмунда (як мені подобалось вимовляти це ім"я і бачити подумки його добрі очі і посмішку).Але він надто рано помер.І я дуже горювала за ним.І в дитячому садочку, коли в нас питали ким би ми хотіли стати коли виростемо я просто сказала:- Богом!- Бути богом дуже складно - сказала мені вихователька.- Я впевнена, що я впораюсь! - сказала тоді я.Й досі пам'ятаю цю розмову і своє рішення.І слова виховательки:- Ніколи нікому не кажи про це. Ніколи і нікому!! - Чому?- Не можна. Бог за таке карає.- Він боїться що я стану кращим богом?- Все мовчи!! Забудь.Але я не забула.І досі впевнена, що в деяких випадках впоралася б точно...Кожен з нас певною мірою Бог для тих кого ми любимо і хто любить нас.В нас багато любові.Бо Україна і є любов.Та людина не створена лише з серця.. Кожному необхідно розвивати й мозок.Тоді буде баланс і краще життя для всіх кого любимо.Бо...Цьом. Ваша #Дубровська 21.04.2026 Аланія