Основна ціль любих бойових дій знищити організований супротивив противника. Досягти цієї мети можна двома шляхами: банально повністю знищити противника, або знищити основи організованого супротиву.Досягти першого шляху в цілому не можливо із-за самої організації розгортання структурної бойової одиниці - бригади. Навіть найгірше організовані бригади, мають в глибокому тилу служби, що забезпечують повсякденну їх діяльність поза межами можливості ураження. Звісно наприклад ракетні ураження по тиловим частинам створять певний тиск на можливості до відновлення, але ні коли не призведуть, до повного знищення. Другий шлях здається можливими до досягнення, але з певною оговоркою. Зараз ми знаходимось в такому стані, коли технології, підходи до організації та засоби ураження зробили крок вперед, а мислення про ефекти яких намагаємось досягти на полі бою залишилось десь на крок назад. Звісно я можу помилятись та спробую пояснити бачення ситуації - битва йде на всю глибину можливості виявлення та ураження в реальному часі, при цьому ефекти які створюються від дій мають інший результат. Кожен успішно інфільтрований підар в першу чергу є засівшим сенсором в нашій системі оборони. В другу чергу це в системі оборони створює проблему, яку потрібно вирішувати. Чим більше проблем, тим менш контрольована ситуація. Накопичення проблем системою в певний момент приводить, до її краху. Ні чого нового, так так знаю. Штурм на техніці ні чого крім створити групу помилок-проблем в системі оборони не здатний. Основна функція прорив та вихід в тил зі знищенням управління та тилових служб, що має призвести до втрати управління задача яку не можливо вирішити. Теж ні чого нового. Виходить, що задача в планувані одна, в разу успіху відтворить зовсім інший ефект - створення критичної кількості помилок/проблем в системі бойової одиниці бригади.Як резульатат, якщо бригада не здатна справитись з потоком створюємих маневрами противника проблем на землі відбувається обвал управління без його фактичного знищення. Кількість запитів на вирішення перебільшує можливості штабу до їх опрацювання і десь пару кілометрів проєбуться в кращому випадку. Де здається йде бій за територію, по факту він ведеться за здатність вирішувати проблеми, що виникають, як результат нового типу загально військового типу. На мою думку, ці речі виникають, як результат старого мислення, де успіх вимірюється в територіях - просторі, хоча справжнім мірилом успіху в кінці кінців виходить час, що витрачається на вирішення проблем в системі та можливість до відновлення та устойчивості.В подальшому спробую розгорнути цю думку...https://music.youtube.com/watch?v=_IKcHo50xFs&si=JUx1ZM7V-4-V2Y1u