Приєднуюсь до привітань усіх із найголовнішим національним святом усіх в Україні, День Незалежності України. Нажаль через мізерний за віковими проміжком час(34 роки в рамках історії це крапля), що пройшов з моменту незалежності, для більшості людей старшого віку, та й середнього ця дата не є чимось важливим. Однак, для нас вона каже занадто багато. Згадую себе, коли дивився у вікно, 10-и річний хлопчик, що дивиться як пролітає вертоліт кожні 3 години. Тоді я ще не усвідомлював, що це було АТО і 14-ий рік, весна. І той вертоліт доставляв важкопоранених у лікарню. Тільки з часом дійшло. Гадаю із багатьма так. Особисто для мене, якою б країна моя не була, але розуміння що нас за кордоном особливо ніде не чекають, втілює розуміння, що треба робити щось тут, в Україні. Вірю, що в нас небайдужа спільнота. Тому наголошую, донатьте перше на збори для фронту, а потім кому забажаєте (звичайно якщо ви такі щедрі☺️). Нехай усі нещастя та незгоди відірвуть русні обидві ноги.Слава Україні! Слава нації! Смерть ворогам! Україна понад усе!#Перекладач