Велика втрата для Університету і письменницької спільноти.17 лютого 2026 року відійшла у засвіти Мамчич Олена Борисівна – знана поетка, видатна педагогиня й науковиця, доцентка кафедри мов і методики їх викладання, членкиня Спілки письменників України, Голова Чернігівського осередку Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», керівниця обласної студії «Гарт» при Національній спілці письменників України.Олена Борисівна народилася в м. Чернігів. 1975 року закінчила філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Відтоді все своє педагогічне життя, а це 51 рік, працювала в нашому Університеті. З 2014-2021рр. очолювала кафедру мов і методики їх викладання. Авторка понад 200 наукових праць з лінгвістичної підготовки фахівців вищої школи, виданих як в Україні, так і поза ії межами. Здійснювала керівництво роботами аспірантів, які вже мають звання доцента. Знана поетка має 9 збірок поезій, понад 55 публікацій в часописах та періодичних виданнях України та за кордоном. 2017 року стала лавреаткою премії імені Леоніда Глібова. 2017-2018 рр. лавреаткою конкурсу «Краща книга року» за збірки «Константа» та «Амплітуда любові». Її твори відзначені численними дипломами Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів поезії.Олена Мамчич була педагогом широкого світогляду, інноваційного підходу до викладання, знаною фахівчинею з філології. Її діяльність була відзначена державними нагородами: Почесна грамота Міністерства освіти УРСР (1986); нагрудний знак МО України «Відмінник освіти України» (2003); нагрудний знак МОН України «Василь Сухомлинський» (2016); Почесні грамоти ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, міського та обласного управлінь освіти Чернігівської області тощо.Сумують колеги, студенти, друзі, для яких Олена Борисівна була взірцевим Майстром Слова, прикладом шляхетности, гідности та вишуканости, неймовірно працелюбною людиною. Назавжди у наших серцях талановита і справжня поетка, викладачка, громадська діячка, Людина.Щирі співчуття всім, хто сумує разом з нами, рідним та близьким.Доземний уклін і світла пам’ять!🕯Прощання із Оленою Борисівною відбудеться 20 лютого о 12:10 у морзі (вул. Пирогова, 16)
Єдність українців — це потужна сила, яку неможливо знищити ракетами, стерти пропагандою чи зламати страхом. Коли ворог намагався розділити — ми згуртовувалися. Коли нас хотіли посварити — ми знаходили спільну мову. Коли нас лякали — ми ставали поруч.Історія не раз доводила це. Під час Революції Гідності українці різного віку, професій і регіонів вийшли пліч-о-пліч за право жити у вільній державі. У 1919 році, в день проголошення Акту Злуки, було засвідчено прагнення бути єдиною країною — попри кордони й імперії. А після 24 лютого 2022 року єдність стала не гаслом, а умовою виживання: мільйони людей волонтерять, донатять, приймають переселенців, тримають інформаційний, освітній, науковий фронт, боронять кордони нашої держави.Сьогодні єдність важлива як ніколи. Бо війна — це не лише про фронт. Це про довіру, про здатність не піддатися зневірі. Нас намагалися роз’єднати за мовою, регіоном, поглядами. Але сила Україна — в тому, що ми різні й водночас єдині.Недарма Тарас Шевченко писав: «Як один Бог на небі, так одна Україна на землі!» Ці слова сьогодні звучать не як поезія — як позиція.Єдність — це підтримати військових і ветеранів. Єдність — це не знецінювати біль одне одного. Єдність — це відповідальність за слово, за дію, за країну.Ми можемо мати різні думки. Але маємо спільну державу. Спільну боротьбу. Спільну мету — вільну і сильну Україну.Єднаймося, Шевченківці!🇺🇦
З глибоким сумом сповіщаємо про загибель випускника та студента магістратури Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, нацгвардійця, молодшого сержанта Хлистуна Ярослава Геннадійовича.Ярослав народився 26 вересня 1999 року в селищі Куликівка на Чернігівщині. У 2017 році, після закінчення Куликівської загальноосвітньої школи, вступив до нашого Університету. У 2021 році отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Дошкільна освіта». Вже під час повномасштабної війни, у 2025 році, він продовжив навчання, вступивши до магістратури за освітньою програмою «Менеджмент соціокультурної діяльності», поєднуючи освіту зі службою.Повномасштабне вторгнення застало Ярослава у Києві. Не вагаючись ні миті, він став до лав територіальної оборони, а згодом приєднався до Національної гвардії України. У 2024 році під час боїв на Донецькому напрямку отримав поранення та пройшов тривалу реабілітацію. Відновившись, він повернувся до побратимів, залишаючись вірним присязі та Україні.6 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання під Покровськом Донецької області життя молодшого сержанта Ярослава Хлистуна обірвало вороже залізо.Студентсько-викладацька спільнота та весь колектив Університету висловлюють щирі співчуття родині, близьким і побратимам Ярослава. Ми розділяємо ваш біль і сумуємо разом із вами.Світла пам’ять про Ярослава назавжди залишиться в історії університету та в серцях тих, хто його знав. Герої не вмирають. Вони стають нашою пам’яттю, нашою совістю і нашим обов’язком жити гідно.Прощання із Ярославом відбудеться 16 лютого орієнтовно о 9:00 у Катерининській церкві.Ті, хто має можливість підтримати родину Ярослава, можуть зробити це за реквізитами мами:4731 2196 5427 5548 (ПриватБанк)Вічна пам’ять і слава Герою України 🇺🇦
Не щодня студентська й академічна спільнота має можливість напряму говорити про безпеку Європи з тими, хто формує її порядок денний.Саме такою стала зустріч Генерального секретаря НАТО та Міністра закордонних справ України зі студентами, аспірантами, молодими науковцями й освітянами Чернігівщини.До розмови долучилися й представники Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Для НУЧКу це була не просто участь у події — це був змістовний діалог, у якому наші студенти та аспіранти поставили складні, дорослі й дуже на часі запитання.Зокрема, йшлося про те, як європейські інституції можуть інтегрувати український досвід повномасштабної війни в сучасні доктрини міжнародних відносин і безпеки. Обговорювалися й можливі механізми партнерства та програмної підтримки з боку НАТО, які могли б заохотити університети держав-членів Альянсу включати український контекст у навчальні курси з питань безпеки, гібридних загроз, міжнародних відносин та євроатлантичної стабільності.Окремий інтерес викликала дискусія про академічну співпрацю як інструмент довгострокового формування спільної безпекової культури між Україною та євроатлантичною спільнотою. У ході зустрічі неодноразово наголошувалося: саме університети, дослідницькі центри та молоді науковці стають середовищем, де народжуються нові підходи, нові сенси й нова довіра.Участь представників НУЧКу в цій зустрічі — ще одне підтвердження активної позиції Університету в національному й міжнародному академічному діалозі. Діалозі, який не обмежується теорією, а безпосередньо працює з реальними викликами сьогодення та вписує український досвід у глобальний освітній і науковий простір.
Вітаємо з ювілеєм Олександра Борисовича Коваленка —професора кафедри історії України, археології та краєзнавства!Для Вас, дорогий ювіляре, історія ніколи не була лише навчальною дисципліною — вона стала живим простором пам’яті, голосом поколінь і справою життя, яку Ви бережете з гідністю й глибиною справжнього Вчителя.Майже пів століття Ваша професійна доля нерозривно пов’язана з Черніговом і нашим Університетом. Крок за кроком, як уважний хранитель часу, Ви досліджували й відкривали сторінки історико-культурної спадщини Чернігово-Сіверського краю, перетворюючи наукові тексти на переконливу розмову з минулим.Ваша багаторічна праця — це міцний фундамент, на якому тримається довіра до науки, повага до історії та віра в університетську спільноту.Щиро дякуємо Вам за роки служіння Університету, за збережену пам’ять, за виховані покоління й за світло знань, яким Ви щедро ділитеся. Бажаємо міцного здоров’я, душевної рівноваги, натхнення, тепла людської вдячності та ще багатьох років плідної наукової й педагогічної праці.З ювілеєм!колектив Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка
Вітаємо студентів філологічного факультету з успішним завершенням міжнародного курсу Global Teachers for a Sustainable Future! 🟡 У січні 2026 року офіційно завершилася міжнародна програма «Global Teachers for a Sustainable Future», COIL-проєкт, у межах якого навчання проходило шляхом онлайн-спілкування та співпраці в міжнародних групах. Нагадаємо, що в програмі, яка тривала протягом двох місяців, з 15 жовтня по 10 грудня 2025 року, взяли участь майже 300 здобувачів освіти різних ЗВО України, Малайзії, Іспанії, Туреччини, Німеччини та Румунії. Щиро вітаємо студентів і випускницю філологічного факультету ОПП «Середня освіта (Англійська мова та зарубіжна література)» бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти Коваленко Галину, Колєватову Катерину та Харлан Олену, які разом із доц. Оксаною Мацнєвою успішно завершили цей курс. Цього разу своїми враженнями діляться студентка IV курсу Олена Харлан та студентка ІІ курсу Катерина Колєватова.
Учасниці проєкту поділилися враженнями на нашому сайті💚
👀👀👀👀Запрошуємо студентство до участі у відкритій онлайн-зустрічі з головою Українського інституту національної пам’яті Олександром Алфьоровим! Український інститут національної памʼяті — центральний орган виконавчої влади, основним завданням якого є забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері національної пам’яті Українського народу 🇺🇦Нині студентська спільнота України відзначає свій день 17 листопада на честь чеських студентів, що віддано та героїчно боролися проти нацизму в 1939 році.Водночас задовго до чеських подій Україна вже мала власну героїчну сторінку студентського спротиву. Подвиг Героїв Крут передував подіям 1939 року і став одним із перших прикладів студентської боротьби за незалежну державу. Для українців ця подія є не запозиченим символом, а власним історичним досвідом, болісним і водночас величним.Саме тому дедалі частіше лунає ідея запровадження Дня українського студентства 29 січня — у день, що вже понад 100 років є символом боротьби, активізму, відповідальності та готовності студентства ставати на захист своєї держави. 🔹🔹🔹🔹🔹🔹🔹🔹🔹🔹🔹Зустріч із Олександром Алфьоровим присвячена обговоренню ідеї запровадження Дня українського студентства 29 січня — у день, коли український студент постає не лише як здобувач освіти, а як громадянин, воїн духу й носій національної гідності.🔹 Дата: 28 січня🔹 Час: 18:00🔹 Формат: онлайн (платформа Zoom)🔗 Реєстрація для участі у відкритій зустрічі доступна за посиланням.‼️ Посилання на зустріч та деталі участі буде надіслано лише зареєстрованим учасникам.Доєднуйся до обговорення, адже:🔔🔔🔔🔔🔔🔔🔔🔔
🇺🇦 Шановні студенти, аспіранти, викладачі та співробітники Університету, вітаємо вас із Днем Соборності України!Акт Злуки, проголошений 107 років тому, вінчав собою віковічні прагнення нашого народу до створення єдиної суверенної держави, що обімає землі від Донбасу до Львова. У цей день здійснилися мрії мільйонів про незалежність, духовне єднання, розвиток і власний шлях взаємодії зі світом, за які століттями боролися найкращі сини і доньки України. Історично ця подія поклала початок фундаментальним змінам державотворення у бік демократії, прийняття розмаїття та багатства культурної спадщини регіонів України. Наш Університет завжди відігравав і відіграє надалі важливу роль у формуванні національної свідомості, вихованні справжніх патріотів, боровся за втілення у життя принципів справедливості й рівності для кожного громадянина. І сьогодні ми міцно стоїмо на засадах демократії, законності, вільного вибору, захисті прав і свобод кожного українця.Сьогодні всі ми працюємо, навчаємось, стоїмо на полі бою, виховуємо дітей, займаємося волонтерством, допомагаємо фронту, створюючи таким чином єдину хвилю спротиву російським окупантам, не залишаючи їм шансів ні на землі, ні в душах молоді. Наша єдність – наша зброя!Нехай це особливе свято принесе вам натхнення, зміцнить у боротьбі, подарує надію на справедливу Перемогу.Єднаймося, Шевченківці!Слава Україні!🇺🇦
Пішов із життя Гриценко Микола Іванович — видатний український науковець, педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України, людина, чия професійна доля майже півстоліття була нерозривно пов’язана з Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка Випускник фізико-математичного факультету, Микола Іванович пройшов у рідному університеті всі щаблі науково-педагогічного зростання — від асистента до професора і завідувача кафедри, яку очолював понад 30 років. Його докторська робота стала першою в Україні дисертацією фізико-математичного профілю з фізики рідких кристалів.Микола Іванович був визнаним фахівцем у галузі фізики рідких кристалів, талановитим організатором науки та наставником. Під його керівництвом кафедра перетворилася на відомий в Україні науковий центр, а в лабораторії було виконано й захищено 6 дисертацій, отримано значущі результати, впроваджені у практику мікроелектроніки.Як педагог він вирізнявся глибиною знань, принциповістю, вимогливістю й щирою повагою до студентів. Його лекції та навчальні курси з фізики рідких кристалів стали важливою частиною освітнього процесу й наукової підготовки майбутніх фахівців.Світла пам’ять про Миколу Івановича назавжди збережеться в історії нашого Університету та в серцях усіх, хто мав честь працювати й навчатися поруч із ним.Щирі співчуття рідним, близьким і колегам🕯️Прощання з Миколою Івановичем відбудеться завтра о 14:00 за адресою: просп. Грушевського, 168 - Централізоване патологоанатомічне відділення (біля 2-ї міської лікарні)
"Тіні забутих предків" - кінострічка, створена 1964 року на Київській кіностудії імені Довженка за повістю Михайла Коцюбинського, ця стрічка стала культурним одкровенням.Не просто класика — вершина українського кіно. Фільм посідає перше місце у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.Світ закохався у «Тіні» швидше, ніж у трендовий серіал Netflix.Стрічку нагородили у 21 країні: загалом «Тіні» отримали 39 міжнародних нагород, 24 із них — гран-прі. Автентика, за яку варто боротися і яку варто побачити. Параджанов не копіював Гуцульщину — він жив нею, дихав нею і фіксував правду, а не декорацію. І сам казав про це так:«Все, що бачите на екрані, було насправді. Так, як плачуть гуцули, ніхто не може плакати. Це був рік життя, прожитий біля вогнища, біля джерела натхнення. Це незвичайний край, який треба пізнавати й вивчати у всій його чарівності».
І цей «рік біля вогнища» досі можна відчути наживо: у Верховині в хаті, де Параджанов жив під час зйомок, сьогодні розташований музей «Тіней забутих предків».🟡 План на вечір: переглянути українське кіно, яке попри всі перепони пробилося у світ і досі вражає силою, емоцією та автентичністю
TGLIST.COM.UA
