#Календар_видатних_діячівСьогодні, 14 травня, згадуємо Ярославу Стецько (1920 – 2003) – видатну українську політичну діячку, багаторічну учасницю національно-визвольного руху, голову Проводу ОУН(б), очільницю Конгресу українських націоналістів, жінку, яка все своє життя присвятила боротьбі за незалежність України.Народилася Анна-Євгенія Музика (справжнє ім’я Ярослави Стецько) у селі Романівка на Тернопільщині. Ще в юні роки активно долучилася до українського національного руху: організувала гурток з вивчення історії України, а у 18 років стала членкинею Організації українських націоналістів. З приходом радянської влади відкрито виступала проти окупації.Її родина зазнала важких втрат у боротьбі за Україну: старшого брата Михайла було закатовано за участь в ОУН, загинув також рідний дядько.У 1943 році Ярославу Стецько заарештували німці у Львові, а вже у 1944 році завдяки допомозі друзів вона була звільнена з ув’язнення та за дорученням Проводу ОУН виїхала за кордон. У 1946 році одружилася з Ярославом Стецьком, з яким пліч-о-пліч продовжувала боротьбу за українську державність.Ярослава Стецько здобула ґрунтовну європейську освіту, закінчила правничий факультет Мюнхенський університет, була магістром політичних наук, володіла багатьма європейськими мовами.З 1968 року очолювала сектор зовнішньої політики Проводу ОУН, брала активну участь у діяльності Антибільшовицький блок народів, була засновницею Червоного Хреста Української повстанської армії, співзасновницею Європейської ради за свободу, редакторкою українських видань.Після проголошення незалежності України у 1991 році повернулася з Німеччини на Батьківщину. У 1992 році створила та очолила Конгрес українських націоналістів, заснувала Лігу українських жінок, товариство імені Григорія Ващенка та стала Головою Проводу ОУН(б).Життєвий шлях Ярослави Стецько – це приклад сили духу, вірності Україні та невтомної праці заради української державності.