Читаю зараз Колін Гувер «Шкодуючи за тобою». І це неочікувано прям дуже класна книжка. #задорожко_читає По опису і відгуках я очікувала якусь страшну драму, але читається дуже легко і приємно (поки що. Я ще не дочитала, тому не пишіть мені, що там далі мене якийсь капєц чекати може). А ще мені Морган — це як збірний образ величезної кількості жінок, які після народження дитини поринають повністю в її догляд і стають тінню самих себе. Без розуміння, хто вони, що вони хочуть, що їм подобається робити і чим вони хочуть займатися по життю, коли діти виростають, а в них зʼявляється купа часу. Так, у неї були причини не закінчити коледж і не працювати, коли дочка була маленькою, але потім (не спойлерю) ми бачимо, як їй це аукнеться через багато років. І на жаль, через війну, зараз багато український жінок опинилися у схожій ситуації, де покладатися треба тільки на самих себе, як і вчитися самостійно заробляти. І це ще раз підтверджує, наскільки важливо не забувати про себе, свої бажання та розвиток, навіть коли здається, що зараз не до цього. Бо життя триває, і колись діти виростуть, обставини зміняться — а що залишиться у тебе? Мені цікаво, чи є тут ті, хто впізнає себе в Морган? Як ви проходите цей етап? Діліться в коментарях, буде цікаво обговорити!

💛