ЧУМА ТА УСТРИЦІПізнє Середньовіччя, Англія, замок Дадлі. Над країною витає чума.Полудень, час "розірвати піст" – "брекфест" (to break fast), як-то кажуть простолюдини, або ж, говорячи більш шляхетно, "дісне" (disner, disieiūnāre). На столі володаря замку страви з оленини, куріпок та устриць (саме страви, сирими їх не їли). На кухні допікається порося, але то для прислуги. Вже не ті часи, щоб подавати свинину феодалу, чорна смерть змінила старі звичаї [1].До пандемії середні прошарки англійського суспільства рідко смакували м'ясом. Основу раціону селянина становили страви з ячменю та вівса, цибуля, боби. М'ясні продукти якщо й були, то дешеві: бекон, овеча голова, запечена з тварігом тощо. Слуги харчувалися дещо ліпше: замість вівсяних круп використовували ячмінь та пшеницю. М'ясних страв було більше, але також недорогі: стара яловичина в скоромні дні та оселедці або тріска в пісні [2].Чума забрала життя третини англійців, особливо з-поміж молодих людей середнього і нижчого прошарку [3]. Це… покращило добробут тих, хто вижив. Нестача робочих рук сприяла підвищенню зарплатні, доходи простолюду зросли [3, 4]. В хатинах робітників і селян все частіше споживали свинину, яку до пандемії можна було занюшити хіба що в заможній оселі [5].Зміни стали справжнім викликом для аристократії. Як продемонструвати свою винятковість? Незалежно від епохи, шляхів три:1) Володіти знаннями2) Контролювати товари масового вжитку3) Вирізнятися елітним штибом життяУ середньовічній Європі перший спосіб більше личив духовенству, ніж феодалам.З другим способом теж стало непросто. Збільшення прибутків простолюду послабило контроль за товарами масового вжитку. До чуми достатньо було їсти пшеничний хліб і свинину замість вівсяного пирога та бекону, і це вже відрізняло багатого від бідного. Тепер межа стала менш чіткою [1].Залишався третій шлях – демонстрація "елітарності". Бенкетні зали ставали дедалі пишнішими, а страви дорожчими. І хоч від замку Дадлі до морського узбережжя більше 150 км, сюди все частіше привозять устриць [1].Як зауважив Йоган Гейзінга: "Гострі контрасти й разючі вияви наснажували повсякденне життя збудженням та пристрастю і витворювали незмінне хитання між розпачем і нестримними веселощами, між жорстокістю і зворушливою побожністю, такими характерними для середньовіччя" [6]._Джерела натхнення:1. Thomas R. & al. (2020) "The Changing Exploitation of Oysters (Ostrea edulis L. 1758) in Late Medieval and Early Modern England: A Case Study from Dudley Castle, West Midlands"2. Hammond P.W. (1993) " Food and Feast in Medieval England "3. Дейвіс Н. (2014) "Європа. Історія"4. Munro J. (2004) "Before and After the Black Death: Money, Prices, and Wages in Fourteenth-Century England"5. Thomas R. (2007) "Maintaining Social Boundaries Through the Consumption of Food in Medieval England."6. Huizinga J. (1924) "The Waning of the Middle Ages" (цитовано по Дейвіс "Європа. Історія" в перекладі Петра Таращука)