УРОК 66. БАЛАНС 1 ДО 2.«БАЧИТИ ВЕСЕЛКУ ПІСЛЯ ГРОЗИ». «Що якщо все життя буде, як сьогодні? Чи погодився б…? Якщо відповідь «Ні» — може варто щось змінити?» Ці слова знайомої змусили мене колись задуматись. І не тільки про наш синдром «відкладеного життя». Коли у нас «справжнє щасливе життя» — переважно «далеко колись». «Після Перемоги» чи «коли буде мир»…А задуматись про свою призму сприйняття сьогодення. Яке б воно не було… Про звичку помічати хороше. Навіть коли складно. В психології для цього є гарна техніка. Один до двох. На кожну негативну думку знаходити мінімум 2 позитивні. Для цього щоразу задавати собі питання «А що тут все ж є хорошого?». Тренувати мозок таким чином тримати позитивний баланс думок.Світ для кожного з нас завжди виглядає по-різному. Не тому, що світ різний. А тому що наші призми сприйняття мають різні налаштування. У когось фокус на тьмяні кольори (думки). А хтось навчився обирати «помічати веселку після грози» — додавати у своє сьогодення яскравіші барви. Спробуймо помічати «веселки». Це допомагає. Хоча б 1 до 2 ❤️