​​Генерал Шарль Манжен - особистість, без якої не можна згадувати Західний фронт Великої війни.Манжен здобув великий бойовий досвід ще задовго до німецького вторгнення, воюючи в колоніях, де проявив себе як здібний офіцер і "людина війни". В 1912 році полковник Манжен на чолі 5 тисяч солдат, 80% з яких були туземні війська, захопив марокканське місто Марракеш. Незадовго до Великої війни Манжен написав книгу "La force Noire" (Чорна сила), в якій обґрунтував необхідність мобілізації населення Чорної Африки у французьку армію для війни в Європі. Коли розпочався німецький наступ на Верден, 2-га французька армія, в яку входила дивізія Манжена, була перекинута на цю ділянку фронту, і саме дивізія Манжена стала перед фортом Дуомон. Французькі позиції знаходились в низині відносно форту і дуже потерпали від німецьких обстрілів, тому найпершою задачею новоприбулих військ стало відбиття форту. В кінці квітня 1916 Манжен очолив корпус і отримав задачу взяти Дуомон. 22 травня, після семиденної артпідготовки, 2 дивізії Манжена перейшли у наступ, який мав катастрофічні наслідки - французам не вдалось ні подавити німецьку артилерію, ні відсікти вогнем ворожі резерви. З 12 тисяч солдат, що брали участь в атаці, вціліла лише половина. В ході бою під обстріл потрапив і командний пункт Манжена, на якому було вбито і поранено кількох офіцерів. В одному з листів додому Манжен констатував реалії Вердена: "Що б ти не робив, ти втрачаєш багато людей".В жовтні 1916 саме Манжен очолив фінальну контратаку французьких військ на Дуомон, до якої готувались кілька місяців. За час Верденської м'ясорубки Дуомон набув сакрального значення для всієї Франції і його взяття святкувалось як одна з головних подій війни. Манжен заслужив репутацію героя, яка була підкріплена дійсним військовим досягненням. В грудні 1916 тактична група Манжена провела ще одну наступальну операцію, яку прийнято вважати кінцем Верденської битви, коли німецькі війська були відкинуті на початкові рубежі. В квітні 1917, під час проведення Наступу Нівеля, який обіцяв бути вирішальною битвою всієї війни, Манжен командував 6-ю армією, яка наносила один з головних ударів при Chemin des Dames. Протягом трьох тижнів армія Манжена штурмувала Краонське плато, виконуючи наказ верховного командування прорвати фронт на цій ділянці за будь-яку ціну. Через шалені втрати, відсутність заміни і нові накази про повтор атаки в одному і тому ж самому місці, в деяких дивізіях 6-ї армії почалась масова відмова піхотинців виконувати накази. Дуже швидко протест переріс в масовий заколот, який охопив всю французьку армію - по всій лінії фронту солдати масово відмовлялись воювати, що поставило Францію на межі революції в розпал війни. Головнокомандувач Нівель і його найближчий соратник Манжен були позбавлені посад. З цих пір за Манженом закріпилась репутація м'ясника - після Chemin des Dames його ніяк інакше не називали ні в газетах, ні в книжках. Зокрема, Манжена звинувачували в тому, що він використовував темношкірих солдат як м'ясний щит.Довгий час діяльність Манжена розслідувала спеціальна комісія, створена урядом для визначення винних в провалі "Наступу Нівеля", але влітку, коли німці в ході свого грандіозного наступу німці небезпечно наблизились до французької столиц, Шарля Манжена згадали як фахівця з наступальних дій і довірили йому командувати новосформованою 10-ю армією - ударним з'єднанням, яке мало відновити положення. 18 липня 1918 Шарль Манжен провів одну з найбільш незвичних і вражаючих операцій війни, коли його 10-та армія вдарила у фланг німецьким військам під Суасоном, розпочавши наступ по всьому фронту без жодного артилерійського пострілу. Замисел Манжена вдався - завдяки ефекту несподіванки німецькі війська були відкинуті на кілька кілометрів і були змушені евакуювати свій плацдарм через Марну через загрозу оточення. З серпня 1918 армія Манжена грала одну з головних ролей у Стоденному наступі Антанти, який закінчився виходом на французький державний кордон.