У нас на роботі є співробітниця, яка… ну, як вам сказати… дуже прискіплива. Я навіть сказав би – занудна. Вона завжди розповідає, як вона купує якусь річ у магазині. Наприклад, пилосос. - Ви знаєте, я купила нещодавно пилосос, то мені дали на нього гарантію на рік, а я подивилася на сайті виробника, так вони дають гарантію на 3 роки. Я знову пішла в магазин і домоглася, щоб вони дали мені гарантію на 3 роки. Я уявляю, як вона їх дістала! І так у всьому. І ці 3 роки у неї як притча у язицех. Де тільки можна, вона вимагає гарантію на 3 роки, і часто досягає! Так ось. Ця жінка є самотньою особою (а хто б зміг з нею жити в одній квартирі більше однієї години!) років 35, досить приємної зовнішності, (і гірше бували по п'янці) і чомусь саме до мене дуже небайдужа. У повсякденному житті це проявляється у вигляді невинних жартів та натяків, які мене вже почали діставати, а під час "корпоративів" я вже не знаю, куди від неї подітися. Хтось скаже: та трахни ти її! Ну, не лежить у мене до неї душа, чи простіше кажучи – не стоїть на неї! А тут нещодавно щось відзначали, і вона, прийнявши неабияку дозу, говорить ніби жартома (і момент же, стерво, обрала підходящий: під час загального галасу на секунду повисла тиша): - Ну і коли ж ти доведеш, що ти чоловік! ? Довелося відповісти: - Мабуть, ніколи. Тому що тобі надай послугу, а ти захочеш гарантії на три роки. А потім щодня вимагатимеш перевірки якості послуги!Поділитися історією