Гостру реакцію у журналістській спільноті викликало рішення, яке у вересні ухвалив Верховний Суд. Після розгляду позову посадовця «Укртатнафти» до одного зі столичних онлайн-видань суд зобов’язав вилучити його ім’я з матеріалу про підозру в ухиленні від сплати податків. І наголосив: до набрання вироком законної сили журналісти не мають права називати імена підозрюваних.👇❗️Журналісти, медіаменеджери, правозахисники та низка народних депутатів публічно висловили обурення, бо подібна заборона, на їхню думку, створює додаткові можливості для зловживань і фактично «ховає» фігурантів справ від суспільного контролю.👀 Чи є підстави для критики? Так. Але важливо й інше: норма Цивільного кодексу, на яку посилається суд, діє понад 20 років. Частина 4 статті 296 забороняє пов’язувати ім’я людини зі злочином до вироку, хоча на практиці її майже не застосовували. Саме тому нинішня ситуація стала несподіваною для медіа. ⚖️ За словами керівника юридичної служби НСЖУ Михайла Кочерова, тепер редакції опинилися у «сірій зоні»: є суспільний запит на відкритість, але існує і ризик завдати шкоди людині, якщо підозра не підтвердиться. Він радить орієнтуватися на трискладовий тест із європейської практики, щоб оцінити обґрунтованість публікації, відповідаючи на три питання:1️⃣ Чи є законний інтерес в оприлюдненні інформації?2️⃣ Чи може розголошення завдати істотної шкоди?3️⃣ Чи переважає суспільний інтерес можливу шкоду?Якщо відповідь тричі «так», публікація вважається виправданою. За словами юриста, цей тест може бути «компасом» для редакцій — він допомагає визначити межу між правом суспільства знати та ризиком завдати шкоди людині. Аргументоване проходження тесту може стати захистом у разі судових спорів.🇺🇦SPILKA News /Підписатися