Чому у Старому Завіті Господь карає народи, не тільки нащадків Ізраїля, а й інших (Єремії 25:15-38). Чому у Новому Заповіті Бог став більш терплячим і не прагне покарати людей за їхнє відступництво? Чи Бог змінився? Дякую за відповідь.#ЗапитанняпасторуПилипу Відповідає старший єпископ Пилип Савочка Дякую за запитання!Є різні погляди богословів на історію Старого та Нового Заповітів, особливо щодо Ізраїлю та його відношення до інших народів.Коли ми глибоко читаємо Біблію, то бачимо, що Бог незмінний як у Старому, так і в Новому Заповіті (Євреїв 13:8, Ісаї 41:4, Об’явлення 1:8). Різниця лише в тому, що в Новому Заповіті є Жертва Ісуса Христа і є Ходатай.Якщо взяти за аналогію Ізраїль і Старий Заповіт, то, на моє переконання, у Новому Заповіті це — Церква і світ. Як Бог із ревністю ставився до Ізраїлю, так сьогодні з ревністю Він ставиться до Церкви.Тому історія цього світу дуже залежить від чистоти й святості Церкви та виконання Великого Доручення.Якщо уважно читати останні слова Ісуса Христа перед вознесінням, то ми бачимо, що Він дивиться на світ через призму Церкви.Тож давайте любити Бога, жити свято й проповідувати Євангеліє — і тоді світ навколо нас змінюватиметься.
Вітаю Вас, пасторе Пилип! Мені подобається місіонерське служіння, я мрію про відкриття Церкви і тому мене цікавить наступне запитання. Окрім Божого покликання на це служіння, як саме обирається населений пункт для подальшого переїзду: це обов'язково має бути тільки Боже відкриття чи Господь дає нам право обирати його самостійно за погодженням з пастором? Дякую!#ЗапитанняпасторуПилипу Відповідає старший єпископ Пилип СавочкаДуже дякуємо Вам за Ваше запитання!Мені приємно, що у вашому серці є місіонерське покликання.Хочу зазначити, що зараз ми розробляємо принципи місіонерського служіння, які будемо озвучувати на семінарі і, можливо, на центральному служінні.Буде відкриватися спеціальна місіонерська школа для навчання як пастора, так і його команди, а також для правильного підбору населеного пункту. Також планується ціла система підтримки пастора-місіонера на перших порах.Було б добре, якби ви надали секретарям офісу церкви «Спасіння» ваші контакти для подальшої співпраці, оскільки ваші запитання непрості й потребують консультування.Хай Бог благословить вас!
Які види штучного запліднення є прийнятними згідно вчення церкви "Спасіння"? Як ставитись до ЕКЗ, коли декілька яйцеклітин запліднюються, обираються кращі за показниками і підсажуються жінці, а решту знищують. Чи є гріхом знищення цих ембріонів?#ЗапитанняПастору Відповідає пастор сімейного служіння Ірина ЖаворонковаБільшість християнських церков у наш час, зокрема церква "Спасіння" допускають медичну допомогу при безплідді та не забороняють штучного запліднення яйцеклітини дружини сперматозоїдами чоловіка, оскільки воно не порушує цілісності шлюбного союзу. Проте є певні нюанси, давайте розберемося з ними.Існують 2 основні методи штучного запліднення. 1. Внутрішньоматкова інсемінація. Сперматозоїди чоловіка підсаджуються в матку або певну область малого таза дружини, запліднення відбувається природним шляхом. Християнським цінностям цей метод не суперечить.2. Метод екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Яйцеклітина (або декілька) береться з організма дружини, запліднюється в лабораторних умовах, після цього в її організм вводиться вже готовий ембріон (або декілька). Такий метод дає більше можливостей для медичного контролю над ситуацією, тому є більш ефективним при діагнозі безпліддя.Проте саме він викликає етичні питання і сумніви, в зв'язку з тим, що в сучасній медичній практиці береться і запліднюється декілька яйцеклітин, жінці підсаджуються кращі ембріони, а решта знищуються або заморожуються.Якщо вважати, що життя починається з моменту запліднення, то в цьому випадку відбувається навмисне знищення живих людських істот. Саме це з християнської точки зору є неприйнятним.В той же час ЕКЗ без знищення життя можна вважати цілком прийнятним (коли запліднюється лише одна яйцеклітина, або навіть декілька, але при цьому підсаджуються усі).Отже християнство приймає практику екстракорпорального запліднення в рамках подружніх стосунків без участі третьої особи і без навмисної руйнації ембріонів.Якщо пара в мирі домовилася про певний метод, сумління не засуджує жодного з подружжя, то вони вільні робити те, що вважають за потрібне для своєї сім'ї.Нехай Господь благословить Вас даром батьківства!
Вітаю, дорогоцінний пастор❤️ скажіть, будь ласка, як дивитесь на ЛГБТ спільноти? Як служити таким людям? Це сучасна проблема, яка краде серце багатьох молодих людей і не тільки.(але здається, що наша церква не готова прийняти таких людей 😭 не знає, як допомогти їм… Дуже цікава Ваша мудра думка.#ЗапитанняпасторуПилипу Відповідає старший єпископ Пилип СавочкаВітаю вас! Дякую за запитання!Хочу зазначити, що моя думка дуже проста: я не сприймаю гріх та беззаконня, але люблю людей і хочу, щоб вони покаялися.Мені здається, що Ви не зовсім розумієте, що таке Церква. Церква — це не пастор і не Церковна Рада, а кожна людина, яка ходить до церкви.Можливо, Ви думаєте, що хтось розробить якусь програму для певних категорій людей — і почнеться велике служіння? Це не так!Бог побуджує окремих людей служити певним категоріям і це служіння виростає на всю церкву. Тобто, служіння повинно рости знизу, а не зверху. Якщо у Вашому серці є біль за цих людей, то не чекайте нікого, а моліться і починайте це служіння. Я особисто нічого не розумію в цьому служінні, бо в мене в цьому немає ніякого досвіду. Я також не можу послужити наркоманам, бо я ним ніколи не був. Але я знаю Бога, читаю Слово, маю відкриття і навчаю цьому церкву. І наостанок хочу зазначити, що за часів Ісуса Христа проблем, пов’язаних із ЛГБТ, було набагато більше, але прості учні Ісуса, наповнені Духом та Словом повністю змінили ситуацію. Так буде і сьогодні - Церква Христова зможе донести Євангеліє і до цієї категорії людей.
Якість наших стосунків — це якість нашого життя сьогодніНа богослужінні словом ділився пастор Давид Бальчос. Тема проповіді: «Від руїн до добробуту».Чи можливо відбудувати стосунки, якщо вони були зруйновані?Відбудова стіни в Єрусалимі з повних руїн — це прообраз відбудови стосунків.Мистецтво відбудовувати відносини — це процес якому потрібно навчатись.1. Мури, які ми повинні відбудувати:Мури достатку або стосунки на роботіКнига Неємії 1:1-4, 11; 2:1-6Щоб побудувати добрі стосунки на роботі, потрібно бути позитивною людиною.Бути позитивним та нести радість — це вибір.Ми як християни повинні бути світлом для своїх колег.Через правильно побудовані стосунки Неємії з царем останній перетворюється із загарбника на головного відбудовника.Матвія 6:16-18Біблія закликає завжди радіти.2. Родинні мури Книга Неємії 5:14-15Для хороших стосунків у родині потрібна жертовність. Якщо ти жертовний для своїх рідних, ти будеш завжди жити в добробуті.Мур або захищає, або розділяє родину. Обери правильну сторону!3. Духовні муриКнига Неємії 8:2; 9-10Стосунки з духовними людьми, які нас наставлять або підправлять.Богом задумано, що у нас повинні бути хороші стосунки зі служителями, яких Бог поставив над нами.Стосунки з духовними людьми почнуться з нашої ініціативи. Будуйте духовний мур — знайди людину, яка буде тебе наставляти.Час відбудовувати стосунки!https://youtu.be/1u21T_fpefA?si=0wwn8-A8CCvGoVvv
Як, ким і коли накладається на людину анафема? Також цікаво, ця людина, покаявшись, не може повернутись в церкву ніколи і в ніяку?#ЗапитанняпасторуПилипу Відповідає старший єпископ Пилип СавочкаВітаю Вас! Дякую за запитання!У нашій церкві, згідно з Біблією, практикується 4 види церковної дисципліни:1. Догана.2. При невиправленні — замітка.3. При невиправленні — вилучення.4. У дуже рідкісних випадках застосовується анафема.Анафема(1Кор. 16:22, Галатам 1:9):1. За які гріхи: за поношення церкви, Бога, за явний соблазн для невіруючих після вилучення (2Петра 2:10, Матвія 18:6-7).2. Хто передає людину анафемі: ст.єпископ або єпископи за рішенням Духовної Ради.3. На який час: термін необмежений.4. Де проголошується: на центральному служінні або на лідерському семінарі.5. Наслідки невиправлення: Суд Божий і тіло віддане сатані (1Кор. 5:4-5).6. Служіння: знімається з усіх служінь, санів, не може відвідувати ніяке богослужіння, не може бути рукопокладений та поставлений на служіння.Хочу зазначити, що, згідно з 2 Кор. 2 розділом, після анафеми людина може відновитися, але за рішенням тих, хто передавав анафемі, та за явного покаяння — словами і ділами.Хочу підкреслити, що всі 4 види церковної дисципліни накладаються не як покарання, а як вимушений крок для спасіння душі і збереження святості Церкви Христової.1Кор. 3:16-17"Хіба не знаєте, що ви – храм Божий, і що Божий Дух живе в вас? Якщо хто нищить Божий храм, того знищить Бог, адже Божий храм святий, а ним є ви."Божих благословінь!
На лідерському семінарі єпископ Микола Савчук проповідував на тему «Принцип трьох «С».1. Серце«Понад усе, що лише зберігаєш, бережи своє серце, тому що з нього б’ють джерела життя».ПРИТЧІ 4:23 CUVМожна змінити зовнішні обставини, але від своєї сутності не втечеш.Пс. 73:21-22Вх.15:22-25Ситуації в твоєму житті можуть бути гіркими, але не дай отруїти гіркотою своє серце. Приходь із цією гіркотою до Христа.2. Сімʼя 1 Петра 4:8Немає ідеальних людей одне для одного, завжди є хоча б 1% відмінностей.Та як уникнути конфліктів і сварок? Шукати любові в стосунках із Богом, нею ми зможемо покривати стосунки і в сімʼї.3. СлужінняЧетверо дверей: євангелізація, задні двері — збереження, бокові — соціальна робота, верхні — Божа присутність.У кожній церкві якась із цих дверей точно слабка. Що робити? Знайти церкву, де ця сфера сильна, і перейняти досвід.Куди стукає сьогодні Ісус до тебе?У серце, щоб забрати гіркоту? В сімʼю, щоб покрити любовʼю? Чи в слабку сферу служіння, щоб підняти її?https://youtu.be/go42UBSWfQY
Прийми рішення жити, а не існувати!На богослужінні єпископ Микола Савчук поділився натхненним і актуальним Словом на початку року. Тема проповіді: «Треба жити до самої смерті!»1️⃣ Став цілі, але прислухайся до Бога.Одна крайність - нічого не робити, чекаючи прямої вказівки від Бога. Інша - навпаки, брати все в свої руки.2 Самуїла 7:1-5Золота середина - мріяти, але дозволяти Богу корегувати наші мрії. 2️⃣ Складай плани, але будь гнучкимПлан - це покроковий шлях до цілі. За справу треба братися протягом 48 годин від прийнятого рішення і не відступати не менше 21 дня.Але як при цьому не стати «роботом»? Матвія 9 розділ — один день з життя Ісуса.Він дозволяв людським болям змінювати свої плани.3️⃣ Досягай результатів, але не чекай їх миттєво«Ефект невидимого накопичення» - часто змін не видно, аж доки не впаде остання крапля.«Господи, навчи нас мистецтву маленьких кроків…»4️⃣ Живи до самої смерті, але вір у життя після неїПам’ятай, що це життя тимчасове. Дивись у небо, адже твій справжній дім там.Зустріч із Небесним Батьком стане кульмінацією твого земного шляху.https://youtu.be/IXi_6cwsip8?si=-K5RqDS6dXOIceuk
Ми з чоловіком хрестилися і ходимо до церкви. Кожного дня читаємо Біблію, молимося, розмірковуємо над Словом Божим, маємо служіння. Чоловік вважає, що можна самому вдома приймати причастя хоча б кожного дня і можна причащати батьків, які є православними. Він аргументує це тим, що в Біблії немає нічого про обов'язкове причастя в церкві, головне - бути духовно готовими до причастя. Яка Ваша точка зору, єпископе. Дякую Господу за Вас.Відповідає старший єпископ Пилип СавочкаДякую Вам за запитання. Причастя у Біблії є священнодією, і Христос дав Його учням. У Дії Апостолів 2:42 ясно написано, що вчення, хліболамання та домашні церкви перебували під духовним покровом Апостолів. Тому хліболамання повинні звершувати виключно учні, тобто рукопокладені служителі, або з благословенням рукопокладеного служителя.Отже, хліболамання проводиться на центральному служінні, у помісній чи домашній церкві, або в сім’ї — рукопокладеним служителем чи за його благословенням.Участь у Вечері Господній мають право брати члени церкви, які не виключені, не перебувають на зауваженні (замітці) та перебувають у мирі з Богом і один з одним.*Раз на тиждень за цим хештегом #ЗапитанняпасторуПилипу ви знайдете відповіді пастора на запитання, які не увійшли в проповідь-інтервʼю.
Доброго дня! Я вдячний Богу за те, що Він привів мене до саме цієї церкви. Християнам не можна вживати у їжу кров та те, що з кров'ю, але в Писанні написано в Марка в 7 главі: не те оскверняє людину, що входить в неї ,але те, що виходить.Як розуміти можно їсти з кров'ю чи ні? Дякую#ЗапитанняПастору Відповідає пастор Давид БальчосВітаю і дякую за гарне питання!Даруючи Заповіді людям, Господь не просто накладав якісь певні обмеження (зокрема, і заповідь не їсти з кров’ю). Кожна заповідь дана нам з великої любові Бога до людей і бажання їм добробуту, а не наміру просто від чогось їх обмежити.Проте, є заповіді, які напряму впливають на спасіння нашої душі, а є заповіді, які впливають на наше фізичне здоров’я і життя тут на землі. Чи впливають заповіді відносно харчування на спасіння нашої душі? Звісно, що ні. Є наше тіло і, якщо ми бажаємо, щоб воно служило нам добре і довго на цій землі - не достатньо просто молитись над їжею. Потрібно старатись їсти корисну їжу. Проте також варто памʼятати: наше тіло тимчасове і, навіть харчуючись дуже правильно, настане момент, коли ми помремо. Тоді як наша душа - вічна, і якщо в нашому серці були речі, які ми не віддали Ісусу, речі, від яких ми не освятились - це може нас оскверняти і впливати на наше спасіння. Саме про це і говорить Ісус, як ви зазначили, в Марка 7. Відносно ж їжі з кровʼю - це окремий випадок, бо вже не лише у Заповідях Старого Завіту, а також на соборі Першоапостольської церкви було прийнято рішення віруючим, не залежно з євреїв чи з язичників: "застерегти їх, щоби стримувалися від ідольських жертв, розпусти, задушеного і крові" Дії 15:20Відтак, застереження стримуватись від їжі з кровʼю - це застереження не лише Старого, а й Нового Завіту для всіх християн.
TGLIST.COM.UA
